Ученим вдалося з’ясувати, як саме здійснюється процес формування і закріплення спогадів.

Як передає Politeka з посиланням на видання dailytechinfo, група вчених з Інституту нейробіології у Франції зайнялася вивченням блоків, які відстежують розташування і відстані під час руху.

Безсилля НАБУ: рівень корупції в Україні залишився незмінним з часів Януковича

Зазначається, що попри значний рівень розвитку сучасних нейротехнологій, наразі ще немає можливості одночасного запису діяльності великої кількості окремо взятих нейронів. Тому досі функції деяких областей мозку і нейронів ще не до кінця зрозумілі. Учені з Марселя якраз і зайнялися вивченням діяльності однієї з таких маловивчених областей мозку, а зробили вони це шляхом введення флуоресцентного білка в нейрони мозку чотирьох піддослідних тварин.

З’ясувалося, що нейрони ділянок, що відповідають за визначення відстаней і розташування, активно працювали під час руху. Однак вони продовжували працювати, щоправда, дещо дивно, і тоді, коли тварина перебувала у спокої. Вочевидь, тварини мимоволі згадували пройдений ними шлях, нейрони мозку “стріляли” в тій самій послідовності, як і в русі, але лише значно швидше. Ба більше, нейрони “стріляли” одночасно цілими блоками, кожен з яких відповідав певній ділянці пройденого шляху.

Групи цих нейронів є елементарні “блоки” пам’яті, такі собі дискретні елементи, з яких формується безперервний потік спогадів про деякі події, подібно до того, як із послідовності окремих байтів складаються файли, що містять безперервний потік відео- і аудіоінформації. Механізм такої “дискретизації” пам’яті ще не до кінця вивчений ученими і вони намагаються з’ясувати невдовзі, чи працюють так і мізки інших тварин, а не лише гризунів, які використовувалися в перших експериментах.

Як уже розповідала Politeka, учені NASA виявили нову крижану хмару у стратосфері Титана – найбільшого супутника Сатурна.