Те, що для нас має поняття катастрофи, для природи є звичайним процесом. І відбуваються природні катаклізми не раптом і не випадково, а тільки внаслідок взаємопов’язаних фізичних та геологічних процесів.

Що стосується Києва, то місто теж не позбавлене небезпеки бути зруйнованим через масштабні природні лиха.

В середньому раз на 30 років у Дніпрі відбувається великий паводок. Останній раз такі паводки траплялися в 1970 і 1971 роках – це навіть більше, ніж 30 років тому. І останній паводок сильно затопив лівий берег. Тоді ще фактично лівий берег столиці не був забудований і село Троєщина так затопило, що хати стояли у воді по дах. За одну секунду часу тоді через Дніпро йшло в 30 разів більше води, ніж зазвичай. І за той час вода розлилася там, де сьогодні знаходиться житлова зона. Така вода зносить все, крім великих дерев.

Зараз вся заплава Дніпра зайнята водосховищами, які затопили все те, що раніше було природною заплавою. Тобто було русло такої ширини, як зараз у столиці. В наш час Київ залишається одним з небагатьох фрагментів русла Дніпра, де ми можемо побачити реальну ширину річки. А всі водосховища є по суті піднятим рівнем, який затопив заплави Дніпра.

Паводок може статися в будь-який час, коли йде багато дощів або після різкого потепління від талого снігу.

І коли сходить паводок на Дніпрі і на Десні-тоді саме в Києві може відбутися найбільший паводок в Україні. Обидві річки течуть із заболочених регіонів Білорусі та Росії, де більше снігу. І тому такий паводок може статися в будь-який час. І якщо буде великий паводок, то вода через Троєщину потече на лівий берег Києва.

Що буде, якщо прийде стільки води, як в 1970 році?  В результаті моделювання ситуації і підрахунків виходить наступна картина-затоплюється майже весь Лівий берег, весь поділ, Оболонь.

Чому саме для Києва це більш критична загроза, ніж для будь-якого іншого міста? Це пояснюється тим, що коли вода доходить до Києва, вона хоче розлитися в заплавах. Але на лівому березі дуже високі Позняки та Осокорки – мається на увазі, там більш високий рівень берега, ніж на Дарниці або Троєщині – а на правому березі високо підняті намиті ділянки в Конча-Заспі. Це означає, що саме на півдні Києва воді розлитися буде ніде, оскільки залишається тільки саме русло. І якщо в якийсь момент з півночі на Київ піде велика вода, то буде ефект “пляшки” – вода не буде встигати проходити. Це означає, що саме в межах Києва рівень води почне різко підніматися саме тому, що вона не встигає пройти через русло. Саме це і призведе до затоплення в Києві.

Результат масштабного паводку для Кончі-Заспи найімовірніше такий, що вода просто розмиє ці намиті берега. Адже всі ці берега в Конча-Заспі – це просто купа піску.

Повністю не можна спрогнозувати, що буде з Києвом, якщо прийде велика вода.

Варто відзначити, що під час великих паводків ландшафт настільки швидко змінюється, що такі річки як Дніпро і Десна неодноразово змінювали русло. Наприклад, якщо подивитися на карту Десни, то навколо річки – тисячі озер. А кожне з цих озер – це шматок колишнього русла. Наприклад, половина Труханового острова-ділянка, намита одним паводком 1917 року.

Щоб врятувати Столицю України було б непогано повернути Конча-Заспу в природний стан і дати можливість воді там розливатися, а не створювати “пробку”. Але як змусити наших чиновників забрати свої будинки звідти? Ніхто цього не захоче робити.

У будь-якому випадку, природа переможе, але ще не настав той рік, коли це станеться. Ми ж зараз бачимо, що клімат змінюється і стає непередбачуваним. Тому абсолютно нереально передбачити, що буде через рік-другий. Сюрпризи можуть бути кожен день. Але якщо в минулому столітті паводки були кілька разів, то було б абсурдним сказати, що в цьому столітті цього не станеться.

Нагадаємо, масштабна повінь в Таїланді забрала життя 21 людини.

Як повідомляла Politeka, повені в Індії тривають ще з кінця травня, а кількість жертв вже практично досягає п’яти сотень.

Також Politeka писала, що в Києві через сильний дощ сталося повінь.

Джерело: Апостроф