Глава Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович повідомив, скільки областей України залишилося декомунізувати

Так, за його словами, для завершення топонімічної декомунізації залишилося перейменувати дві області, один район і 9 населених пунктів.

“Зараз залишилося перейменувати дві області, один Кіровоградський район і 9 населених пунктів. Тоді на всі 100% можна сказати, що топонімічна декомунізація завершена”, – заявив В’ятрович.

Ленин2

Нагадаємо, 22 червня комісія Київради розглянула пропозицію про перейменування площі Льва Толстого в площу імені Євгена Чикаленка. Після перевірки результатів голосування, вийшло, що 60 відсотків висловилися – «проти», а 40, відповідно, «за». Разом з тим, раніше в січні кияни просили заборонити перейменовувати міські вулиці і повернути об’єктам старі назви.

Відзначимо, Євген Чикаленко (1861-1929) – український меценат, публіцист, агроном, землевласник. З 1920 року жив в еміграції.

ленин

Тим часом профільний комітет Верховної Ради на засіданні виступив з підтримкою перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Як повідомляв В’ятрович, Дніпропетровську область мають намір перейменувати в Січеславську, а Кіровоградську – в Кропивницьку.

 

Терміново: Наєв звернувся із заявою про закінчення бойових дій

 

Головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький заявляв, що перейменування Дніпропетровської області в Січеславську, а Кіровоградську в Кропивницьку – результат «прийнятного консенсусу». Кульчицький визнав, що назвати область Кропивницькою – цілком логічно, виходячи з назви обласного центру. Водночас він визнав, що називати Січеславською область, центр якої називається Дніпро, не зовсім логічно.

Нагадаємо, нещодавно директор українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вступив в конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном. Причиною перепалки в прямому ефірі одного з українських телеканалів стали зміни в списку державних свят. Гордон висловив думку, що скасування 1 і 9 травня і 8 березня вносить у суспільство розбрат. У відповідь директор Інституту національної пам’яті сказав, що питання зміни державного календаря є функцією держави.