Остапчук Віктор Миколайович двічі перемагав на парламентських виборах в своєму 177-му виборчому окрузі, але в 2019 році зайняв лише друге місце, програвши вибори кандидату від партії «Слуга народу».
Біиографія
Народився 16 травня 1955 року в м Магнітогорську Челябінської області. Його сім’я була родом з Житомирської області
Освіта
- У 1977 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту ім. С.М. Кірова, навчався на механічному факультеті за спеціальністю «Тепловози і тепловозне господарство».
- У 1998-2000 роках навчався в в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Харківської державної академії залізничного транспорту, де йому було присвоєно кваліфікацію магістра за спеціальністю «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту. Локомотиви».
- У 2001 році навчався в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Української Академії державного управління при Президентові України.
- У 1998 році обраний членом-кореспондентом Транспортної Академії України, у 2000 році обраний академіком Транспортної Академії.
- Кандидат технічних наук, захистив дисертацію з технології машинобудування.
- У 2001 році обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної Академії комп’ютерних наук і систем по виробничому напряму «Інформатизація залізниць».
- У 2007 році обіймав посаду доцента кафедри матеріалів і технології виготовлення виробів транспортного призначення Української державної академії залізничного транспорту.
- У 2012 році захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Експлуатація та ремонт засобів транспорту». Присвоєно звання доктора технічних наук.
- З 2014 року – професор кафедри матеріалів і технології виготовлення виробів транспортного призначення Української державної академії залізничного транспорту.
Сім’я
Одружений на Наталії Василівні Остапчук, має двох дочок, Владиславу і Катерину.
Кар’єра
- Починав трудову діяльність в 1977 році бригадиром цеху періодичного ремонту локомотивного депо станції Основа Південної залізниці в Харкові.
- У 1979 році в цьому ж локомотивному депо став старшим майстром.
- У 1982-1986 роках обіймав посаду заступника начальника дорожнього центру, начальника Бюро раціоналізації і винахідництва в технічному відділі Південної залізниці.
- У 1986 році перейшов на партійну роботу, очолив партійний комітет Управління Південної залізниці
- З 1990 року по 1995 рік був начальником електровозного депо Південної залізниці.
- З 1995 по 1997 рік – начальник госпрозрахункової служби локомотивного господарства Південної залізниці.
- З 1997 по 2000 був головним інженером Південної залізниці.
- Короткий час у 2000 році обіймав посаду першого заступника начальника Південної залізниці, але в тому ж році став начальником Південної залізниці.
- У 2005 році почав викладати в Українській державній академії залізничного транспорту в Харкові, зайняв посаду проректора з навчальної роботи і практичної підготовки. Але незабаром знову повернувся на посаду начальника Південної залізниці.
- Як керівник Південної залізниці провів масштабну електрифікацію стратегічних магістральних напрямків Харків – Київ та Полтава – Красноград – Лозова, Харків – Кременчук, займався впровадженням новітніх технологій на залізниці, пуском швидкісних поїздів.
Громадська і політична діяльність
- У 1990 і 1998 роках обирався депутатом Ленінської районної ради м. Харкова. З 2002 по 2012 рік був депутатом Харківської обласної ради.
- Був членом партії «Відродження», яку заснував міністр транспорту Георгій Кирпа і навіть став її головою в 2014 році.
- У 2012 році пройшов до Верховної Ради, перемігши у виборчому окрузі № 177 у Харківській області.
- На позачергових виборах до Верховної Ради в 2014 знову самовисуванцем перемагає у виборчому окрузі № 177 у Харківській області та стає народним депутатом парламенту 8 скликання.
- На парламентських виборах 2019 балотувався від «Опозиційного блоку» у виборчому окрузі № 177 у Харківській області, але виявився лише на другому місці з 27% голосів, поступившись кандидату від «Слуги народу» Дмитру Люботі (40%).
Герой України, нагороджений також Орденом Держави за визначний особистий внесок у розвиток залізничної та транспортної інфраструктури в цілому. Має велику кількість урядових і парламентських нагород і грамот.
Скандали
У 2005 році після приходу нової влади, коли замість Георгія Кірпи Міністерство транспорту очолив Євген Червоненко, Остапчука звільнили з посади начальника Південної залізниці і замість нього призначили Григорія Бойка, але вже через рік Віктор Остапучк знову очолив Південну залізницю, так як його професіоналізм виявився більш затребуваним, ніж політична лояльність.
16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», які обмежували права і свободи громадян.
У 2015 році дружину Остапчука звинувачували в тендерній змові на користь її компаній, заснованих спеціально під конкретний тендер. «Антимонопольники звинувачують компанії в антиконкурентних узгоджених діях, що стосуються спотворення результатів торгів, рішення ще не винесено».
Віктор Остапчук підписав договір на придбання корейських поїздів «Хюндай», які не витримали українських погодних умов і стали одним з скандалів в країні. Пізніше екс-начальник Південної залізниці говорив, що його змусили купити ці поїзди. «Залізничники, як солдати, накази не обговорюють, а виконують. Кажуть, що в такі стислі терміни ніхто, крім корейців, не готовий був виконати це замовлення».
Декларація
Згідно електронної декларації, в 2018 році Віктор Остапчук заробив 441 408 гривень зарплати нардепа, 9 тисяч гривень за відсотками від вкладів в Експрес-Банку, 223 380 гривень стипендії почесного громадянина міста Харкова, 422 880 гривень йому виділено на компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень і 90 тисяч гривень на компенсацію витрат на поїздки по Україні. Віктор Остапчук також знімав готельний номер в Києві за рахунок держави.
На банківських вкладах у нього розміщено 255 тисяч гривень, 8,8 тисячі доларів і 48 тисяч євро
На його ім’я задекларований будинок в Харкові площею 635 квадратних метрів у спільній власності з дружиною, садовий будинок в селі Рибальському Полтавської області площею 170 квадратних метрів, земельні ділянки площею 2055 і 2500 квадратних метрів в селі Вишеньки Київської області, автомобіль Hyundai Santafe 2012 випуску, Tahoe 228US-BujA27jAC909 2009 року випуску,
Дружина задекларувала квартири в Миргороді 42 і 87 квадратів, квартиру в Евпарторіі 112 квадратних метрів, земельні ділянки в Рибальському 904 і 2500 квадартних метрів, автомобілі Toyota RAV4 2004 р.в. і Lexus RX350 2011 р.в.
Дружина володіє 50% компанії «Екотех-ЗР”, 51% компанії ТОВ СТВ + і є їх кінцевим бенефіціарієм.
