Володимир Галантерник у молодості займався рейдерством. Пізніше він увійшов до складу ОЗУ “Ангела”. Завдяки “заслугам” Галантерника Україна втратила підприємство “Чорноморське морське пароплавство”, яке було розпиляно і продано на брухт. Його будівельні проекти понівечили зелені зони Одеси. Він відібрав у одеситів “Привоз”.
Біографія
Володимир Галантерник народився 19 грудня 1969 року в Одесі.
Сім’я
Володимир Галантерник у 1998 році одружився з Наталією Зінько – дизайнером ювелірних виробів та одягу. Їй належить два бренди “Natasha Zinko” і “Abrakadabra”. Її одяг носять світові знаменитості, такі як співачка Бейонсе.
На відміну від свого чоловіка Наталія не ховається від очей громадськості. Навіть навпаки, вона відома світська левиця і тусовщиця. На її Інстаграм підписані сто п’ятдесят тисяч осіб.
У подружжя в 2008 році народився син Іван.
Окрім того, у підприємця є дочка від першого шлюбу. Дівчину звуть Марія. Вона проживає в Лондоні, займається готельним бізнесом. Про її матір, першу дружину Галантерника, інформації немає.
Кар’єра
Усю інформацію про себе, так само як і фотографії, в середині 2000-х Володимир Галантерник старанно почистив з інтернету і архівів.
У всесвітній павутині знайдеться не більше п’яти фотографій, на яких зображений Володимир Галантерник. Востаннє на публіці він миготів на Одеському кінофестивалі в 2010 році.
Про його бізнес теж нічого не відомо.
При цьому він був одеським обласним депутатом від партії “Наша Україна” і навіть намагався балотуватися в український парламент.
В самому центрі Одеси Галантерник володів магазином “Лампочка”. Через десять років підприємець очолив наглядову раду “Соцкомбанку”. Цю посаду він обіймав до банкрутства фінансової установи в 2011 році.
Весь інший бізнес записаний на підставних осіб. Причому географія його доволі широка: від Одеси до Маямі.
В рідному місті Галантерник контролює знаменитий ринок “Привоз”, має свою частку у володінні одеським торговим центром “City Center” і зоною відпочинку “Аркадія Сіті”.
Окрім того, через третіх йому осіб належать кілька готелів, житлових комплексів і девелоперських фірм. Однак в офіційних реєстрах прізвища бізнесмена немає.
Компромат
Володимир Галантерник відомий як один із найзначніших кримінальних авторитетів Південної Пальміри.
Свій перший бізнес – магазин електротоварів “Лампочка” – Володимир Галантерник отримав на початку 1990-х в результаті рейдерського захоплення. Причому зробив він це для того часу вельми незвичайним способом. Він не прийшов до директора магазину з битою. Галантерник приніс документ, за яким за борги “Лампочка” переходила в його користування. До речі, назва магазину приклеїлася і до самого бізнесмена. Відтепер його називали не інакше як “Лампочка”.
Володимир Галантерник, за чутками, до 1997 року входив до складу ОЗУ Віктора Куливара по кличці “Карабас”.
Після його вбивства, за посередництва свого близького друга, нинішнього мера Геннадія Труханова, Галантерник увійшов в іншу ОЗУ – Олександра Ангерта по кличці “Ангел”.
Завдяки цьому знайомству Володимир Галантерник вийшов “на новий рівень” рейдерства.
Ще з часів здобуття Україною незалежності почався великий дерибан колись гігантів промисловості. Підприємство”Чорноморське морське пароплавство”налічувало три сотні кораблів і ще більше тисячі допоміжних суден, кілька портів і ремонтних заводів. Тут працювало до вісімдесяти тисяч осіб.
Саме до нього дісталася ОЗУ “Ангела”. Кораблі почали продавати за кордон і просто пиляти на брухт.
До моменту, коли Галантерник “зайнявся” впритул цим підприємством, на ньому було “утилізовано” дві третини судів. Володимир, отримавши посаду арбітражного керуючого майном “ЧМП” разом з суддею Валентином Продаевичем остаточно добили вмираюче підприємство.
Всі морські судна, які ОЗУ “Ангела” не встигла розпродати, були віддані в оренду або продані. Причому майно “ЧМП” продавалося за копійки на аукціонах через підставні фірми. Деякі з них належали самому Галантернику.
Зрештою, в 2006 році на підприємстві залишилося всього два кораблі. Борги в п’ятдесят мільйонів гривень передбачалося погасити продавши майно, яке оцінювалося в двісті п’ятдесят мільйонів.
Про розграбування підприємства, нарешті, заговорили в Києві. Але “крайнім” зробили одного тільки директора “ЧМП”. Ні Галантерник, ні Продаєвич відповідальності не понесли.
Правда, саме з того моменту “Лампочка” став йти в тінь і стирати в інтернеті інформацію про себе.
Отримавши землю на чорноморському узбережжі він вирішує зайнятися будівництвом. Бізнесмен створює девелоперські фірми. Причому знову оформляє їх не на своє ім’я.
У 2008 році будівництво ЖК “Золотий берег”, яким займалася фірма “Прогрес-Буд” було заморожено. Понад півтисячі інвесторів так і не отримали своїх квартир. Всі стріли полетіли в “керівників” будівельної компанії. А ось її справжній власник Володимир Галантерник залишився незаплямованим.
Потім він довів будівельну фірму до банкрутства. Це дозволило Галантернику не платити боргів “Прогрес-Ладу”.
Після того, як Ангерт переїхав до Лондона, Галантерник став його “смотрящим” з економічних справ.
Завжди дружний з міськими головами, підприємець мав можливість отримати будь-яку землю в місті. Особливо придивилися йому одеські пам’ятки.
Одне з улюблених місць для прогулянок мешканців і гостей міста, прибережний парк Аркадія підприємець “закатав в граніт”. Замість зелених алей, з’явився торговий комплекс і дельфінарій. Заради них було вирубано декілька десятків дерев.
Потім він взявся за іншу “зелену” зону Одеси – Ботанічний сад. Тут Галантерник побудував житловий комплекс “Green Wood”. Щоб розчистити територію для будинку, і тут були знищені сотні дерев. Сама ж будівля знаходиться в аварійному стані. При його будівництві не був укріплений схил, на якому він стоїть. Одного разу це може призвести до того, що будівля просто впаде. Правда, житловий комплекс все ніяк не можуть ввести в експлуатацію.
У 2006 році одеські влади і фірма бізнесмена під назвою ТОВ “Торговий центр Привоз” уклали інвестиційний договір. Компанія повинна була побудувати сучасний торговий центр, який став би його власністю, після виплати Одесі компенсації.
“Торговий центр Привоз” продав територію ринку офшорній фірмі Галантерника.
Спроби одеситів повернути в комунальну власність “Привоз” не увінчалися успіхом.
У 2013 році міськрада приймає рішення продати землю під “Привозом”. Через рік офшор Галантерника стає власником землі майже в чотири гектари. Продали за сорок мільйонів гривень з розстрочкою на п’ять років. Цікаво, що цю суму ринок приносить своєму власникові за один місяць.
Недалеко від “Привозу” знаходиться Старосінна площа. Під виглядом реконструкції розворотного кільця трамваю два з половиною гектари землі віддали в оренду на чверть століття все тому ж Володимиру Галантернику.
Після цього земля була викуплена ним поза конкурсом, а на ній побудовано двісті шістдесят магазинчиків.
Статок
З 2011 року підприємець воліє жити в столиці Великобританії.
В Лондоні у нього є квартира і трирівневі апартаменти.Сусідкою по квартирі є дочка Олександра Ангерта – Анна.
У 2010 році його статки оцінювали в 75 мільйонів доларів. До 2018 року вони зросли вдвічі й становлять 155 мільйонів доларів.
