Михайло Гаврилюк прийшов до Верховної Ради непохитним героєм Майдану і борцем із режимом. Але, сівши в крісло народного депутата, став схожим на такого самого корупціонера, як і ті, проти яких він виступав. 

Біографія

Михайло Гаврилюк народився 15 серпня 1979 року в селі Ярівка Чернівецької області.

Освіта

У десятирічному віці юний Міша потрапив у інтернат. Тут він провів чотири роки. Після інтернату пішов в училище, де навчався сільському господарству. У вісімнадцять років Гаврилюка призвали в армію.

Вищої освіти так і не отримав.

Сім’я

Про батьків народного депутата інформації майже немає. Відомо, що матір Гаврилюка звати Марія Василівна.

Михайло був двічі одружений. Першу дружину звати Марина Шевченко. В шлюбі народився син Михайло.

У 2016 році депутат одружився з дівчиною на ім’я Ірина Хемій. Нинішня дружина Гаврилюка родом із міста Коломия. Вона молодша за Михайла на п’ятнадцять років. Майбутнє подружжя познайомив Майдан. Через рік після весілля Ірина народила доньку Злату.

Кар’єра

Після демобілізації Михайло повернувся додому, де намагався займатися фермерством. Чергував ці спроби з поїздками в Російську Федерацію, де працював на будівництві.

Участь у Революції Гідності

Після розгону студентів у листопаді 2013 року Михайло Гаврилюк вирішив поїхати в столицю і відстоювати честь молодого покоління.

Заради цього залишив дружину і дитину. Оскільки у Михайла не було грошей навіть на квиток до Києва, йому довелося позичити кілька сотень гривень в односельців. На Майдані вступив до Четвертої сотні “Самооборони Майдану”. Через характерну зачіску Гаврилюк отримав прізвисько “Козак”.

Став відомим на всю Україну, коли був затриманий “беркутівцями”. Правоохоронці роздягли Михайла догола в десятиградусний мороз. Активіста били і знімали побиття на телефони.

Після знущань Гаврилюка посадили в автозак і відвезли у відділення міліції. Згодом відео потрапило в Інтернет і стало надбанням громадськості.

Уже після зміни влади шістьох співробітників “Беркута”, які брали участь у побитті, було засуджено. Оскільки вони визнали свою провину і потерпілий пробачив їх, усі екс-беркутівці отримали невеликі терміни.

Із початком конфлікту на сході України Михайло Гаврилюк відправився на Донбас волонтером. Потім він вступив у добровольчий батальйон “Золоті ворота”.

Політика

Після того, як Михайло Гаврилюк став відомим, багато політичних сил пропонували йому долучитися до них. Кілька місяців Гаврилюк відмовлявся від усіх пропозицій. Але за два місяці до виборів змінив своє рішення.

У парламент Михайло пішов по мажоритарному округу, підтримуваний партією “Народний фронт”.

Балотувався в місті Ірпінь. Отримавши більшість голосів виборців, Михайло Гаврилюк став народним депутатом.

Громадська діяльність

Михайло Гаврилюк створив благодійний фонд, який назвав на свою честь. Організація займається допомогою ветеранам АТО, підтримкою аматорського спорту і військово-патріотичним вихованням молоді.

Компромат

За чутками, за козаком Гаврилюком стоять дві одіозні особистості з довгим шлейфом скандалів: Віктор Романюк, якого співробітники підприємства “Інком” звинувачували у привласненні майна, а також Сергій Бірюков, пов’язаний із корупційними справами з нерухомістю та колишніми “регіоналами”. Михайло і сам не заперечує, що дружить із цими особистостями.

У серпні 2014 року в Борисполі з’явився пам’ятник “Небесній сотні”. Громадськість обурилася, коли на пам’ятнику побачила зображення оголеного Гаврилюка, який прикриває сором українським прапором та бореться з птахом беркут. У багатьох виникло питання: який стосунок має живий Гаврилюк до загиблих активістів?

Парламентарій Гаврилюк неодноразово потрапляв у курйозні ситуації, ставав об’єктом жартів і пародій. Так, на запитання журналіста, як він голосував за підняття тарифів, Михайло відповів, що просто натиснув на зелену кнопочку.

У 2017 році Михайло Гаврилюк просто в кулуарах Верховної Ради побив журналіста. За місяць до побиття народний депутат заявив, що більше не буде давати інтерв’ю. Журналіст Василь Круткач вирішив поцікавитися, чи не змінив своєї думки парламентарій.

Коли Гаврилюк відповів, що ні, журналіст поставив питання про причини табу на спілкування преси з ним. Спочатку герой Майдану сказав, що його постійно обзивають клоуном, а потім додав, що на все воля Божа.

Крутчак спробував отримати більш детальну відповідь, але замість цього отримав удар у груди. У підсумку Гаврилюк розбив журналісту телефон і порвав сорочку.

Після цього інциденту Гаврилюк все ж таки відновив спілкування з журналістами. На брифінгу він розповів, що Крутчака не бив, це він сам послизнувся і впав. Ба більше, Гаврилюк навіть підставив руки, щоб журналіст не впав на підлогу.

Михайло Гаврилюк до Верховної Ради прийшов практично жебраком. У його першій декларації, яку він подав як народний депутат, не було ні квартир, ні машин. Однак незабаром колишній активіст Євромайдану відчув смак життя. За один рік його доходи зросли вдвічі.

Михайло Гаврилюк виявився орендарем офісу в одному з найпрестижніших районів Києва – Липках. Він призначався для громадської організації “Козацька звитяга”. Вартість оренди офісу майже в десять разів більша від декларованих депутатом доходів. Цікаво й те, що на сайті організації фактична адреса вказана не в Києві, а в Василькові.

Народний обранець заявляв, що до Верховної Ради він дістається громадським транспортом. Однак журналісти помітили його за кермом позашляховика з військовими номерами. Причому машину депутат спеціально ставив на закритій стоянці, а на роботу йшов нібито пішки.

На питання про автомобіль Михайло Гаврилюк відповідав із небажанням. Депутат повідомив, що позашляховик належить батальйону, в якому він раніше служив. Цією машиною в АТО возять продовольство. Сам Гаврилюк користується нею лише в разі необхідності. Однак, як з’ясували журналісти, нардеп катається на цьому автомобілі вже два роки.

Діставалося Михайлу Гаврилюку і після обрання в депутати. У липні 2018 року власники автомобілів з європейськими номерами (“євробляхи”) нагадали парламентарію, що в Раду він прийшов убогим, а за чотири роки став таким самим корупціонером, з якими він сам боровся на Майдані.

Декларація

У 2018 році народний депутат задекларував однокімнатну квартиру на 30 квадратних метрів у Чернівцях. Михайло Гаврилюк придбав її в 2007 році за 217 тисяч гривень. Для того щоб купити її, політик взяв у кредит одинадцять тисяч доларів.

У декларації також вказано житловий будинок, який належить матері депутата – Марії Василівні. Будинок загальною площею сто квадратних метрів знаходиться в рідному селі Гаврилюка – Ярівці.

Ні у самого народного обранця, ні у його родичів рухомого майна, згідно з декларацією, немає.

Основним і єдиним джерелом доходів для парламентарія є зарплата у Верховній Раді.

За 2017 рік політик заробив майже двісті сорок п’ять тисяч гривень. Тобто в середньому зарплата на місяць у Михайла Гаврилюка становить двадцять тисяч гривень.