Тепер, коли сумніви посіяні щодо готовності Америки посилити своїх союзників по НАТО у разі нападу Росії – найкращим варіантом для організації в умовах все більш ризикованого контексту європейської безпеки є реалізація стратегії «стримування шляхом заборони» — спрямованої на зупинення та відображення спроби нападу на територію союзників без особливих, якщо взагалі, поступок.
І справді в тому, що альянс уже на півдорозі — на своєму саміті в Мадриді у 2022 році НАТО взяло на себе зобов'язання проводити стримування шляхом заборони.
На жаль, реальність на східному фланзі поки що не відповідає цій риториці.
Однак, незважаючи на широко відомі недоліки в союзницькому потенціалі, досягнення такого типу стримування насправді можливе.
І скасувавши свої рішення про заклик, розширивши та покращивши свою структуру сил у Східній Європі та змінивши свій підхід до російської агресії у повітрі та електромагнітному спектрі, НАТО могло б зробити необхідні кроки під час свого саміту у Вашингтоні цього літа.
Стримування шляхом заперечення — стратегія, яка інтуїтивно видається привабливою, і НАТО має бути здатним на це. Однак упродовж більшої частини своєї історії альянс боровся за її досягнення.
Можливо, НАТО повинна робити низку політичних кроків, таких як збільшення чисельності особового складу, зміна структури сил і зміна правил бойових дій.
Щодо особового складу, НАТО просто потрібно більше. Майже всі основні європейські союзники, особливо Франція, Італія, Німеччина та Великобританія, стикаються з нестачею військового персоналу.
Джерело: politico .
