– Україну звинуватили в нападі на Росію. Сказати, що це тривожна ситуація, –  нічого не сказати. Путін, відповідаючи своїй ролі альфабрутального самця, просто не може вдати, що Росія – жертва, “бандерівці” напали, а “ми за мир, тому стерпіли”. Росіяни ж не зрозуміють.

Це зовсім не означає початку війни. Цілком можливо, що йдеться про новий етап нагнітання антивоєнних настроїв в Україні та примусу до прямих переговорів з російськими маріонетками. Мовляв, “не втягуйте Росію у війну на Донбасі, інакше вона і справды розпочне війну”. Мета – дати зрозуміти людям патріотичним, що Кремль зможе зважитися на пряме повномасштабне вторгнення. І “зміцнити в думки” тих, хто сумнівається, що це саме українська влада, ЗСУ, олігархи нагнітають обстановку, засилають диверсантів і заважають “мирним людям спокійно жити”.

Завдання номер один – показати ціну української незговірливості, коли небажання відмовлятися від Криму і йти на федералізацію на прохання “трудящихся Донбасу” можуть коштувати світові Третьої світовою. В принципі, це і означає підняти ставки, поставивши на кін усе, що є.

Росія готує контрольний удар, але програє – командир Грузинського легіону

Незважаючи на те, що Росія “вирвала нам бік”, українці мертвою хваткою вчепилися їй у горлянку і не відпускають. Справляємося, тому Москва змушена змінювати тактику і виходити з нами на пряме протистояння, задіявши Крим. Це вам не “допомога народу Донбасу”. Це не “ми тут побудемо посередниками за братанів, щоб їх не обдурили”. Це позиція “очі в очі”.

У ці хвилини президент України повинен звертатися до народу. Саме час. На пряму претензію і загрозу, що прозвучала в наш бік з вуст російського президента, має пролунати пряма і консолідована відповідь, як на Майдані в найстрашнішу годину: “Ми не відступимо!”

Популярні новини зараз

«Згоріли живцем»: страшна пожежа охопила житловий будинок в РФ, перші кадри трагедії

Погода вирішила познущатися над українцями, до такого не готові навіть синоптики: подробиці

Тарзан в ліжку показав, від чого Корольова сходить з розуму: "Самотнім жінкам важкувато дивитися"

Українцям змінили правила обміну валют: термінова заява НБУ

Показати ще

– Путін звинуватив Україну в підготовці терактів на території Криму. Для чого йому потрібні такі заяви?

– Весь цей переполох в Криму з пропускними пунктами почався 7 серпня рано-вранці. Спочатку ці пункти закрили. Потім російські засоби масової інформації почали поширювати чутки, що це зробила Україна. Завдання було чітке – показати Україну винуватицею того, що відбувається. Більш того, ширились розмови про те, що з боку України почався якийсь військовий прорив.

Потім Крим повністю перекрили, проходили обшуки. На півночі півострова не було інтернету. Так тривало чотири дні. Пропускні пункти то відкривалися, то закривалися. В районі Джанкоя і Армянська порозвішували орієнтування спершу на трьох людей, потім на п’ятьох. Йшлося про якихось дезертирів, але хто ці люди – ніхто не знав, і ніяких чітких коментарів з Криму не лунало.

Россия

За інформацією Сергія Шойгу (міністр оборони РФ, – ред.), 15 серпня Росія планує провести в Криму широкомаштабні військові навчання «Кавказ 2016». Вони включають в себе не тільки кримське угруповання, а й весь південний військовий округ, до якого належать два гібридних армійські корпуси на Донбасі. “Новоросія” теж озброюється. Туди прибувають танки –  це наступальна зброя, а не оборонна.

Військова адміністрація, яка встановлює в Криму свої порядки, намагається витиснути звідти українське населення, зламати те, що ми називаємо українською вольницею.  Але також не можна забувати про військовий компонент. У 2008 році окупація і військова агресія проти Грузії теж почалася з таких самих військових навчань «Кавказ-2008».

І Генштаб, і штаб АТО говорять про високу ймовірність повномасштабної війни проти України. Мовляв, на неї можна очікувати щохвилини. Можливо, нас лякають. А може, Росія справді готується до повномасштабного вторгнення. Цього не можна виключати.

– Але повномасштабним вторгненням в Україну Путін же підпише собі смертний вирок.

– Бачимо концентрацію російських військ на території Криму, на Донбасі тана півночі вздовж кордону, ближче до Білорусі. Природно, будь-яке вторгнення для Путіна – це посилення санкцій, подальша ізоляція.

Ось уявіть собі, що завтра – війна. Входять російські танки, летять літаки на Київ, Дніпропетровськ, Харків. Можна здогадатися, що відбудеться буквально в перші дні. Перше: від 5 до 10 мільйонів людей побіжать в Європу. Криза сирійських біженців видасться ЄС дрібницею.

Для західноєвропейського обивателя Україна цікава не більше, ніж Малі

Друге: Україна географічно розташована в центрі Європи і має розвинену інфраструктуру. Це і ядерні реактори, нафто- і газопроводи, хімічне виробництво. Уявіть собі, що таке зруйнувати Київське море. Заллє половину Румунії. Будь-яка подібна війна в Україні призведе до такої кризи в Європі, яка може спровокувати процеси розпаду ЄС.

З погляду гібридної тактики, загнана в кут Росія може використовувати Україну як ключик для знищення Європи. Путін так вже робив. Хоча б з анексією Криму. Своїми нахабними і демонстративними діями показав, що готовий на продовження агресії проти України, аби заховати кримську проблему в матрьошку.

Не переконана, що Європа, яка готується дати військову відсіч путінській військовій машині, мобілізуючи НАТО, здатна впоратися з цією кризою. Приміром, залишатися консолідованою, коли їй загрожуватимуть екологічні катастрофи і хвилі біженців.

Це апокаліптичні речі, але маємо справу з неадекватним  російським керівництвом і гібридними тактиками. Кремлівським окупантам абсолютно байдуже, скільки буде людських жертв. Подивіться, що вони влаштовують в Алеппо в Сирії, де застосовують хімічну зброю.

– Все ж таки війна в Україні – це щонайменше продовження санкцій, якщо не посилення.

– Європейці мислять лінійною логікою. Мовляв, це всі ці санкції – невигідні. Однак Путін за два роки здійснив стільки неадекватних вчинків, що я би не виключала найбожевільніших варіантів його поведінки.

Президент РФ нікого не шантажує і нікому не загрожує. Він просто руйнує світ, існуючі баланси, альянси, роздуває всілякі кризи. Якщо десь виникає напруга, чи то в європейських, чи у світових альянсах, всюди стирчать вуха Росії. Така сукупності тактик хаосу і руйнування сформованих балансів  і є гібридною стратегією РФ. Вони не прагнуть до захоплення світу за допомогою танків. Просто знищують цей світ.

Разом з тим у Росії дуже складна економічна ситуація. Буквально через півроку навряд чи Кремль уже зможе погрожувати повномасштабною війною на українському кордоні. Це просто питання часу. У Володимира Путіна закінчується час і ресурси на те, щоб тримати всіх у страху і мобілізації.

Путін досі не відповів за злочини в Грузії

– А які настрої серед кримчан зараз?

– Для Криму вже не новинка, коли закриваються і відкриваються кордони без будь-яких пояснень, влаштовуються обшуки. Російська армія під машкарою навчань оточує цілі населені пункти кримських татар, влаштовуючи там облави. Ось в такому стані вони живуть постійно.

І що найдивніше, люди вважають, що це – добре, адже це “захист”. Перебуваючи під враженням того, що відбувається на Донбасі і навіть розуміючи, що це за війна, хто її ініціатор – мирні жителі побоюються, що те саме повториться і в Криму. Коли на вулицях вони бачать військову техніку і блокпости, то вважають, що це якась гарантія умовного миру, нехай і в окупації.

У кримчан наступила стадія примирення з тим, що відбувається. Люди кажуть, що їм це не подобається, що це все нестерпно, ситуація погіршується. Але головна цитата, що «можливо, тепер уже так і буде завжди. Напевно, Крим не повернеться». Тобто у них немає віри, що Крим повернеться до складу України, і що це взагалі можна зробити мирним шляхом.

З іншого боку, ми бачимо, що РФ нарощує угруповання, ввозить в Крим величезну кількість людей з РФ, військових пенсіонерів з сім’ями, забудовуються кримські землі.

Вже завезли близько 200 тисяч російських громадян. Це сім’ї, яким видають квартири. З вересня планують зачистку узбережжя від так званого самовільного будівництва. Це насамперед стосується кримськотатарських забудов. У вересні планують знести 8 тисяч об’єктів і ще 30 тисяч до грудня. Вони захищають узбережжя і будуватимуть там житло для росіян.

І ось ця сукупність відчаю і розуміння того, що ніяких перспектив для лояльних до України громадян немає, змушує кримчан виїжджати. Це вимушена депортація.

– Під страхом особистої безпеки українського в Криму теж немає?

– Так, під страхом. Український прапор в Криму вважається екстремізмом. Пам’ятаєте історію Ільми Умерова, який за інтерв’ю українському телеканалу засуджений і перебуває під судом. Або історія з Миколою Семеновим, якого заарештували і звинуватили в екстремізмі за публікацію в «Крим.Реалії», яку він опублікував під псевдонімом. Уявіть собі, як працюють спецслужби. Вони відстежили, що людина, що живе в Криму, пенсіонер, колишній український журналіст, який до речі, не махає українським прапором, відсилає поштою в українське видання статтю і друкує там її під псевдонімом.

За інформацією, яку підтверджувала українська розвідка, площа між Кабінетом міністрів і парламентом Криму в Сімферополі прослуховується повністю. Закон Ярової для Криму особливо актуальний. Він спонукає людей до доносів. Уявляєте, який в кримчан страх сказати, що Крим – це Україна?

У Криму боялись “Правого сектора”, тепер бояться ФСБ

Це описана в психології маніпуляція свідомістю і технологія підпорядкування великих груп людей і народних мас тоталітарної ідеології. Що зробить людина, яка може постраждати? Вона повинна посилено проявляти лояльність. Такою маніпуляцією хочуть змусити людей не просто не висловлювати свою думку, а абсолютно щиро повірити в ту доктрину, яку їм нав’язують.

У 38-му році гестапо розпорядилося узаконити доноси –  і людей почали арештовувати. Психологи, які досліджували цей період становлення фашизму в Німеччині, кажуть, що не завжди арештовували антигітлерівців. Іноді за гратами опинялись люди абсолютно лояльні.

Але ось це відчуття, що будь-хто може донести, навіть якщо нічого не робив, породжує страх. Те, що зараз відбувається в Криму, – це психологічна м’ясорубка, в якій перебувають кримчани.  Змушують їх змирилися і прийняли російську доктрину. Для них це єдиний спосіб вижити.

Ті, хто не може жити в такій ситуації, – повинні виїхати.

Ще раз вам кажу, що українські кримчани – це не ті, хто махає українським прапором, а ті, хто заражений українською вольницею. Це ті, хто розуміють, що влада зобов’язана піклуватися про людей, адже цього в російській парадигмі просто немає. Для росіянина влада – це абсолют, а для українця – ворог, з яким треба постійно боротись. І ось такі українці в Криму повинні або змінитися, або виїхати.

Галина Остаповець