Південна Корея: імпічмент під акомпанемент ядерних ракет

Ракетні запуски офіційний Пхеньян пов’язує з масштабними військовими маневрами армій Південної Кореї і США. У відповідь Північ пригрозила серйозними заходами. Треба думати, що ними і стали ракетні пуски. Не останню роль відігравало загострення внутрішньополітичної ситуації в Південній Кореї у зв’язку з імпічментом президента Пак Кин Хе.

Міжнародна обстановка характеризується сильною невизначеністю. Тож не дивно, що північнокорейський лідер Кім Чен Ин поспішив скористатися  вікном можливостей, що з’явилися.

Підвела країну і народ

Конституційний суд Південної Кореї затвердив винесений парламентом наприкінці минулого року імпічмент президенту Пак Кин Хе. Після звільнення з посади, вона втратила імунітет і тепер може стати фігурантом кримінальної справи. Виконуватиме обов’язки президента до проведення дострокових виборів прем’єр-міністр Хван Ге Ан. Вони відбудуться не пізніше 9 травня.

Оголошене рішення у прямому ефірі телеканалу YTN викликало зіткнення в Сеулі між прихильниками і противниками відстороненого президента. Хоча повідомлялося про жертви, але вони загинули з інших причин. Один зірвався з автобуса, другий помер від серцевого нападу.

Узагалі масштаб зіткнень виявився невеликим. Противників Пак Кин Хе значно більше, ніж прихильників. За імпічмент щодо неї виступають понад 77% населення.

Демонстрації і сутички є елементом політичної боротьби напередодні президентської кампанії. Як ліві, так і праві намагаються будь-якими способами очолити протести.

У консерваторів положення не дуже хороше. На виборах у 2012 році Пак Кин Хе балотувалася від партії «Сенурі» і перемогла кандидата від лівоцентристської Демократичної партії Мун Чже Іна, набравши 51,6% голосів.

Скандал із президентом сильно вдарив по партії «Сенурі». У спробі виправити становище її лідери навіть пішли на зміну назви на «Вільну Корею». Не допомогло. У грудні минулого року в партії стався розкол. З неї вийшли противники тодішнього президента — 32 депутатів, майже третина фракції. Вони організували Правильну партію і планують висувати свого кандидата на виборах. До того ж «Вільна Корея» вирішила свого кандидата не висувати, бо серед її лідерів немає політика з необхідним рейтингом.

Останнє опитування компанії Realmeter показало, що за Муна готові проголосувати близько 37% виборців, а за прем’єра і виконуючого обов’язки президента Хван Ге Ана — 15%. На момент винесення рішення Конституційним судом ні Мун, ні Хван не оголошували про намір балотуватися. Хоча колишній генеральний секретар ООН Пан Гі Мун і заявив, що виходить із президентських перегонів, у південнокорейській політичній традиції є можливість взяти свої слова назад. Так що інтрига з Пан Гі Муном зберігається. У нього є значний виборчий потенціал і не слід скидати з рахунків його можливі заяви про підтримку того чи іншого кандидата.

Мун Чже Ін відомий своїми ліберальними поглядами і як послідовник президентів Кім Де Чжуна і Но Му Хена, які проводили політику діалогу та співпраці із КНДР. Той період у 2000-х рр. відомий найнижчою напруженістю між двома корейськими державами.

Скандал із президентом торкнувся керівника компанії Samsung Лі Чже Єна. Він підозрюється у хабарництві при проведенні злиття двох філій компанії в 2015 році. Він також звинувачується у фінансових вливаннях до фондів, пов’язаних із Чхве Сун Сіль — подруги президента, через яку і розігрався скандал.

Удар по Samsung, яка забезпечує близько 15% економіки країни, став великим потрясінням. Без лідера не приймаються рішення з інвестицій та стратегії дій. Усе це загрожує деградацією одного з найбільших виробників електронної техніки, засобів зв’язку, побутової техніки та медичного обладнання.

До цього слід додати кризу в судноплавстві і суднобудуванні. Пропозиція за кількістю контейнерів та контейнеровозів суттєво вища за пропозицію з вантажів. Через це торік збанкрутувала одна з найбільших вантажних компаній у світі Hanjin Shipping.

Суднобудівним компаніям довелося звільнити тисячі співробітників, після чого уряд обіцяв мільярди доларів на підтримку суднобудування.

Подолання негативних тенденцій в економіці буде одним із перших і найважливіших завдань нового президента.

«Прихід до влади нового президента повинен забезпечити зростання в короткостроковій перспективі,  — вважає аналітик Asia Capital Economics Кристал Тен. — Повернення країни до нормального життя повинно допомогти підтримати позитивний настрій на ринку, який був схвильований нещодавнім політичним скандалом».

Процес імпічменту, що закінчився, уже вніс деяке заспокоєння в ділові кола. Але рейтингове агентство Moody’s поки не змінило прогноз зростання ВВП на 2017 рік, залишивши його на рівні 2,5%.

ПРО і неоголошені санкції

Ядерно-ракетні гри Пхеньяна давно викликають цілком обґрунтовану тривогу у сусідів. Перш за все у Південній Кореї і Японії. Як заходи щодо посилення своєї безпеки там вирішили встановити систему протиракетної оборони THAAD (Terminal High Altitude Area Defense). Хоча про це в Південній Кореї було оголошено ще в 2016 році, перші два комплекси прибули на військову базу Осан за 100 км від Сеула саме 6 березня, усього через кілька днів після північнокорейських ракетних випробувань.

Такі комплекси США встановили на Гаваях, островах Гуам і Уейк у західній частині Тихого океану. Розгортання таких систем розпочато в Японії.

Протиракетний комплекс THAAD здійснює перехоплення ракет за кінетичним принципом. Іншими словами, руйнує ракету противника механічним впливом. Радіус дії становить близько 200 км, висота ураження — 150 км. Ракета противника уражається на вильоті. Система здатна перехоплювати північнокорейські ракети «Нодон» або «Мусудан». Одна батарея THAAD покриває приблизно 45% південнокорейської території. Система разом із комплексами Patriot утворює багатошарову систему оборони.

Хоча, зокрема, у російській пресі висловлювалися скептично щодо можливостей комплексу THAAD, проте під час останніх випробувань система здійснила 11 успішних перехоплень із 11 запусків.

Обмежені можливості комплексу, як протиракетного за дальністю і висотою, однозначно зараховують його до оборонної зброї. Але проти його розгортання заперечують Росія і Китай. Останній особливо люто. Прес-секретар китайського МЗС Ген Шуан заявив, що Пекін рішуче виступає проти розгортання системи, бо вона може порушити стратегічну рівновагу в регіоні.

У російському МЗС заявили, що установка системи ще більше ускладнить обстановку на Корейському півострові і вийде за межі стримування Північної Кореї.

На перший погляд така реакція Пекіна і Москви виглядає дещо дивною з урахуванням параметрів комплексу. Уся річ у радарі, яким оснащено THAAD. Його дальність близько 2 тис. км і він здатний переглядати значну частину північно-східного Китаю і відповідні регіони Росії. До того ж переважну частину ракетного озброєння Китаю становлять ракети середньої дальності, на боротьбу з якими і розрахований комплекс THAAD. Є тут і суто політичний аспект, що далеко виходить за межі проблем Корейського півострова.

Для початку Пекін перейшов від умовлянь Сеула не розміщувати комплекси THAAD до економічного і фінансового впливу. Конкретно, до санкцій. Неоголошених, і в цьому їхня особливість.

Китайським туристичним агентствам порадили, а в Китаї ними не нехтують, не організовувати групові тури до Південної Кореї. Поодиноким туристам перешкод не будують, але китайці вважають за краще їздити колективами.

Як наслідок, у магазинах duty-free в середмісті Сеула незвично тихо і малолюдно. Жодних китайських туристів, на яких торік довелося майже 50% турпотоку до Південної Кореї.

Ще раніше було обмежено демонстрацію вельми популярних у Китаї південнокорейських мильних серіалів та естрадних програм, скасовуються гастролі артистів і ансамблів.

Безперервно ростуть проблеми у дрібних торговців у так званому корейському кварталі Пекіна Ванцзін. У них із кінця минулого року відбуваються безперервні перевірки пожежними, податківцями, мерією, санітарною інспекцією тощо. Найменші порушення, а їх завжди можна знайти, призводять або до штрафів, або до закриття.

Великий конгломерат «Лотте», що торгує продовольством, хімією, косметикою і надає побутові послуги постраждав більше за всіх за те, що надав ділянку землі для розміщення THAAD. До весни вже закрилися 23 магазини і це лише початок. Агентство «Сіньхуа» прямо заявило, що це «стане катастрофою» для корейської компанії. Її шоколадний завод зупинено через порушення техніки безпеки.

Незабаром слід очікувати, що виявиться крайня небезпека для китайських водіїв автомобілів південнокорейських фірм, і загроза здоров’ю всього китайського народу, що походить від дуже популярної південнокорейської косметики.

Китай явно обкатує нову систему впливу на незгодних із його політикою. Санкції формально не запроваджуються і навіть заперечуються, а насправді існують.

Зрозуміло, що китайські санкції дуже болючі для Південної Кореї. Товарообіг із Китаєм більше ніж із США і Японією разом узятих. Проте річ не в одній торгівлі.

Чимала частина населення Південної Кореї схвалює розміщення батарей THAAD. Друга складова в тому, що протиракетні проблеми є окремим випадком загальніших американо-китайсько-японських відносин.

Цікаво, що аналогічні санкції Китай запровадив і щодо Північної Кореї. Це додатковий аргумент на перемовинах із державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, який здійснює турне Пекіном, Токіо і Сеулом. Йому буде сказано, що інших методів впливу на Пхеньян у Китаю вже немає.

Завдання в голови американської дипломатії нелегка — переконати китайських співрозмовників, що THAAD їм не загрожує. Навряд чи в Піднебесній із цим погодяться. З іншого боку, антикитайська риторика Трампа дещо ослабла і це дає підставу для деякого оптимізму.

Особливо задиратися з Вашингтоном Пекін не може. В американському кінцевому споживанні лише 12% становить імпорт, а частка Китаю — кілька відсотків. Тобто навіть припинення торгівлі між двома країнами США не відчують, китайські товари легко замінять інші країни. Для Китаю ситуація прямо протилежна. Найбільший експорт йде якраз у США, і відмовитися від нього Пекін просто не у змозі. Не випадково міністр торгівлі на сесії Всекитайських зборів народних представників сказав, що, з огляду на величезний обсяг економічного співробітництва між двома країнами, вони знайдуть спосіб вирішити розбіжності.

Як бізнесмен, американський президент Дональд Трамп найкраще розуміє мову взаємних поступок. Щодо розміщення THAAD він не поступиться, але десь можливий і компроміс. На щось Пекін обов’язково погодиться.

Залишається одне питання, на яке поки що немає відповіді. Як у таких умовах поведеться Пхеньян? Схоже, що він на зниження напруженості не піде і продовжить балансувати на грані. Випробовуючи терпіння не лише Вашингтона, Токіо, Сеула, але, судячи з усього, і Пекіна.

 Юрій Райхель