Введення стимулюючого тарифоутворення (RAB-моделі) за європейським зразком дозволить вирішити багато проблем української електроенергетики та створить стимули для інвесторів вкладати кошти в модернізацію електромереж та розвиток розподільчої інфраструктури.
Про це заявили члени Експертної ради при Міністерстві енергетики, зазначено на Фейсбук-сторінці Ради.
Експертна рада при Міністерстві енергетики вважає, що Україна потребує запровадження RAB-регулювання за європейським зразком. Його ключові особливості - єдина база активів та ставка доходності на рівні середньозваженої вартості капіталу (WACC).
Експерти переконані, така модель RAB-регулювання дасть можливість суттєво оновити інфраструктуру електромереж. Це приведе до покращення рівня якості електропостачання побутовим та непобутовим споживачам, полегшить процесу приєднання до електромереж, покращить інвестиційну привабливість країни, здешевить послугу із розподілу електроенергії для споживачів у середньостроковій та довгостроковій перспективі через зниження втрат в мережах, вартість яких оплачується споживачами.
Разом з покращенням для споживачів перехід на RAB-регулювання забезпечить щорічне зростання податку на прибуток. Це принесе 3,9 млрд грн додаткових надходжень до бюджету країни і регіонів. Крім того, збільшення обсягу капітальної реконструкції мережевої інфраструктури при переході на RAB-регулювання призведе до збільшення ВВП на 12,7 млрд грн.
Разом з тим, енергетичні експерти підкреслюють, що запропонований НКРЕКП проект переходу на стимулююче регулювання суттєво відрізняється від ефективної європейської моделі та не створює інвестиційну привабливість для галузі.
«Він має потенційний негативний вплив на галузь, оскільки передбачає створення більш жорстких стимулів для компаній-операторів, але разом з тим не забезпечує необхідних стимулів та обсягу інвестицій», - зазначено в повідомленні.
За підсумками засідання експерти планують викласти свою позицію щодо використання європейського прикладу RAB-регулювання в протоколі та рекомендувати Міністерству енергетики спрямувати цей протокол до НКРЕКП.
Нагадаємо, Міністерство розвитку економіки, Міністерство енергетики та низка учасників ринку електроенергії заявили, що не згодні із запропонованою НКРЕКП методологією впровадження RAB-тарифу. Зокрема, ідеться про розділення баз активів обленерго та нарахування на них різних ставок повернення інвестицій: 1% на "стару" базу та 15% на "нову". Також питання викликало рішення про повернення інвестованих коштів на третій рік після вкладу.
