Президентські вибори в Ірані відбудуться сьогодні, 19 травня

Це будуть дванадцяті вибори з 1979 р, коли в країні відбулася ісламська революція, в результаті якої монархія була повалена, передає Politeka.

Президент обирається шляхом голосування на 4 роки і може перебувати на цій посаді не більше двох строків підряд.

Основні вимоги до кандидата такі: іранське походження і громадянство Ірану, хороша біографія, приналежність до Офіційної релігії країни, побожність, віра в основи ісламської Республіки, релігійно-політична діяльність.

Вибори пройдуть за мажоритарною системою. Переможе кандидат, який отримав абсолютну кількість голосів: 50% плюс 1 голос від загального числа тих, хто проголосував.

Фаворитом передвиборної кампанії є діючий президент Ірану Хасан Роухані якого, згідно з даними опитувань, готові підтримати 41,6% виборців. На другій позиції знаходиться 56-річний аятолла Ібрагім Раїсі – він може розраховувати на 26,7% голосів.

830 Иран

Мізерні шанси на перемогу мають екс-міністр культури Мостафа Ага Мірсалім (2,8%) і екс-міністр промисловості Мостафа Хашемі Таба (1,2%).

Таким чином основна боротьба розгорнеться між чинним президентом Ірану Хасаном Роухані і Раїсі. Місцеві жартують, що це буде битва «білого» з «чорним». Мова не йде про про колір чалми – Роухані носить білу, а Раїсі, відповідно, чорну.

Важливо відзначити, що в 1988 році він був одним з чотирьох суддів, що засідали в так званих “комісіях смерті”.

Вони засудили до страти понад чотири тисячі політичних в’язнів. У 2010 році Раїсі особисто відповідав за страту дев’яти демонстрантів.

У свою чергу діючий президент Ірану прагне покінчити з міжнародною ізоляцією країни і створити вільне суспільство. Саме при його правлінні уряд уклав історичну угоду з шістьма світовими державами, згідно з яким Іран погодився частково згорнути ядерну програму в обмін на скасування економічних санкцій.

Як зазначають західні ЗМІ, вибори в Ірані з числа тих, в які президент Росії Володимир Путін втручатися не хоче – безпосередні політичні інтереси РФ полягають у тому, щоб зберегти ядерну угоду і займатися війною в Сирії, конфігурація режиму Тегерана її цілком влаштовує.