Біографія

Народилась 5 липня 1972 року у місті Києві.

Сім’я

Заміжня. Виховує двох доньок Соломію та Меланію. Її батько Орест Климпуш свого часу був міністром транспорту, нардепом та дипломатом.

Освіта

Іванна Орестівна має кілька вищих освіт. Вона закінчила Український педагогічний університет імені Михайла Драгоманова за спеціальністю «дефектологія і логопедія». Паралельно навчалася у Державному університеті штату Монтана в Сполучених Штатах Америки. Також має диплом з відзнакою за спеціальністю «міжнародні відносини» Київського університету імені Тараса Шевченка.

1992 – Літня школа Гарвардського Українського дослідного інституту, США.

1994 – Український педагогічний університет ім. М. Драгоманова, спеціальність «дефектологія і логопедія».

1994 – Державний університет штату Монтана, спеціальність «міжнародні відносини».

1998 – Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка, спеціальність «міжнародні відносини».

Кар’єра і бізнес

1993-1999 – керівник проектів, керівник відділу міжнародних відносин, керівник Департаменту міжнародних відносин у ТОВ «Український незалежний центр політичних досліджень».

2001-2002 – керівник проектів, згодом  в. о. директора у «Київський Центр Інституту Схід-Захід».

2002-2007 – кореспондент Української служби радіо ВВС у США (м. Вашингтон) та на Кавказі (м. Тбілісі).

2007-2011 – працювала заступником директора та керівником програм міжнародної благодійної організації Open Ukraine Foundation, а з вересня 2009 р. і до травня 2011 р. обіймала посаду директорки фонду. Займалася стратегічним плануванням та оперативною реалізацією програм Фонду, спрямованих на підтримку міжнародного співробітництва України, публічної дипломатії, просування позитивного іміджу країни, міжнародного діалогу з питань безпеки.

З 2011 року до 2014 року – директор Ялтинської європейської стратегієї (YES) – міжнародної мережі, покликаної сприяти розвитку справедливої, демократичної та процвітаючої України і підтримці реформ, необхідних для європейської інтеграції України.

2014-2016 – народний депутат Верховної Ради VIII скликання.

З 16 квітня 2016 року – Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Компромат і чутки

Робота з Яценюком і Пінчуком

Трудову діяльність Климпуш-Цинцадзе розпочинала з логопеда у дитячій поліклініці. Однак з 1994 року вона перейшла в сферу міжнародних відносин. П’ять наступних років працювала у ГО «Український незалежний центр політичних досліджень». Спочатку керівником проектів, а згодом очолила відділ міжнародних відносин.

З 2001-2003 роки Іванна Орестівна керувала проектами «Київського Центру Інституту Схід-Захід». Через два роки вже виконувала обов’язки директора.

У 2002 році, залишивши Інститут Схід-Захід, Климпуш-Цинцадзе стала кореспондентом української служби радіо ВВС. Основним місцем її перебування були США та Грузія. П’ять років потому вона знову повернулася до співпраці з міжнародними організаціями. Працювала заступником директора, а потім директором благодійного фонду Open Ukraine, ініціатором створення якого був Арсеній Яценюк.

У 2011 році Іванна Орестівна стала директором «Ялтинської європейської стратегії» – міжнародної щорічної конференції українських і зарубіжних політиків та підприємців, у рамках організації EastOne, яку заснував український мільярдер Віктор Пінчук. З цієї посади Климпуш-Цинцадзе й прийшла у Верховну Раду VIII скликання за списками Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

У парламенті вона стала заступником голови Комітету з питань закордонних справ. У листопаді 2015 року Іванна Орестівна увійшла в міжфракційне об’єднання «Єврооптимісти» та приєдналася до Антикорупційної платформи в БПП. Враховуючи, що раніше Іванна Орестівна не була ініціатором гучних корупційних викриттів, для багатьох це стало несподіванкою.

Скромний віце-прем’єр

У  квітні 2016 року Климпуш-Цинцадзе увійшла до Кабінету Міністрів Володимира Гройсмана в якості віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Відповідає за євроінтеграцію і співпрацю з НАТО. В уряді Яценюка таку посаду не хотіли вводити. Пояснювали невизначеністю її функціональних обов’язків.

Політика – відносно нова стихія для віце-прем’єра. З державною машиною до обрання нардепом її нічого не пов’язувало. Саме це, на думки деяких політиків і експертів, і стало її перевагою під час призначення на посаду.

Під час своєї роботи в гучних скандалах її прізвище не фігурувало, проте виникали суперечливі ситуації. Одна із них – позиція колишнього шефа Климпуш-Цинцадзе – Віктора Пінчука. На початку 2017 року він опублікував скандальну статтю у виданні Wall Street Journal.

«Ми підтримуємо нашу позицію, що Крим є частиною України і повинен повернутися, але він не повинен стати на шляху угоди (з Росією, – ред.), яка покладе край війні на Сході», – написав Пінчук.

Публічного засудження його позиції від Климпуш-Цинцадзе ніхто не вимагав, навіть СБУ не зацікавилась ставленням Пінчука до анексії Криму. Але віце-прем’єр оприлюднила свою заяву щодо відмови від візиту:

«Дійсно збиралася їхати у Давос та брати участь в українському сніданку, який організує Фонд Пінчука. Рішення їхати було пов’язано з багатьма причинами.

Перша і основна – якщо є майданчик високого рівня, де можна заявити про позицію України, треба його максимально використовувати.

Друга – пов’язана з резонансною статтею у WSJ. Я, як і більшість українців, з тезами цієї статті незгодна. Про це я заявляла і в соцмережах, і розширено представила своє бачення у статті у “Дзеркалі тижня”.

Тож мала намір там ще раз чітко висловити свою позицію, позицію як влади, так і суспільства.

Але згодом стало зрозуміло, що тези цього так званого “мирного плану” вже взяла на озброєння російська пропаганда. Вона намагається демонструвати, ніби-то частина української еліти готова відмовитися і від Криму з Донбасом, і від інтеграції в ЄС і НАТО заради примирення з агресором. Це робиться, щоб поставити під сумнів нашу єдність.

І це все – напередодні можливої зустрічі Путіна і Трампа. Певно, щоб показати, що Україна такий варіант може розглядати і навіть погодитися на нього. Цю думку напевне підтримують симпатики Кремля на заході.

Враховуючи все це, український сніданок може бути використаний для легітимізації цієї дискусії. А тому сам факт моєї участі у ньому може виглядати як частина цього процесу.

І найголовніше – за моїм відчуттям переважна більшість українського громадянського суспільства не дає мені мандату на представлення позиції України саме на цьому заході.

Після таких роздумів і вирішила відмовитися від поїздки».

Декларація

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе подала електронну декларацію про майно і доходи за 2017 рік, в якій задекларувала 581 тис. 647 грн доходів.

Згідно е-декларації віце-прем’єра, розміщеної в Єдиному державному реєстрі декларацій, Климпуш-Цинцадзе задекларувала заробітну плату за 2017 рік у сумі 527 тис. 647 грн і дохід від здачі майна в оренду – 54 тис. грн.

В е-декларації Климпуш-Цинцадзе вказала, що вона має квартиру в Києві площею 78,01 кв. м, частку в 50% від житлового будинку в Мукачеві Закарпатської області площею 64,8 кв. м, гараж в Києві площею 19,3 кв. м, паркомісце в Києві площею 12,7 кв. м, частку в 50% від квартири в Києві площею 73 кв. м і спільно з чоловіком Арчілом, дочками Соломією і Меланією Цинцадзе володіє квартирою в Києві площею 125,3 кв. м

Згідно е-декларації, Климпуш-Цинцадзе користується автомобілями чоловіка: Toyota RAV4 2014 року випуску і Mercedes-Benz GL 350 SDI 4matic 2012 випуску.