Проблема тільки в нескінченній показовості. У голослівних солоденькі обіцянках. І якщо це нескінченно роблять перші особи, то вся система від верху до низу починає життєрадісно брехати сама собі. За будь-якого приводу. «У нас все під контролем!» А насправді хлопці просто понтуються, проводячи час в ресторанчиках і замальовуючи очі прохачам.

Голосне право тихої більшості

Тотальна неадекватність системи вбивчо вмістилася в три крутих епізоди. Перший: скандальне повідомлення про «Укрінмаш», що поставляє зброю в Судан, вимагало банальної, але обов’язкової роботи. Засідання спецгрупи, всі деталі про «Укрінмаш» на стіл разом з особистими справами тіньових «смотрящих», вся розвідінформація по галузі і підсумкове розуміння: чи дійсно є дим і вогонь? Після цього адекватні відповіді на публіку. Але замість цього ми побачили істеричну реакцію у виконанні Єлісєєва (заступник голови АП) і, що особливо вражає, нервових партійців з БПП і НФ. Ви серйозно? Це і є наші «експерти» з ринку озброєнь? Зрозуміло, що така реакція потрібна тільки для внутрішнього користування. Але хіба не можна було припустити, що це не просто «конкурентна гра». Майже відразу – два потужних дослідження (OCCRP і AI) про посередницьку роль України на сірому ринку озброєнь. І якщо в «північнокорейської» історії з «Южмашем» дуже швидко спливла ангажованість і дешевизна експерта, то «системне посередництво» – це вже дуже серйозно.

Наступний суперепізод організував нардеп Тарута, який продовжує професійно і дуже ефектно тролити Нацбанк і особисто Гонтареву-Смолія на американських політринках. Потужна лобістська підготовка дозволила йому провести представницькі слухання в Конгресі. Як відповідь – чергова істерична реакція наших: «все це постановочне і не має значення». Точно? А навіщо тоді взагалі коментуєте фейк? Реально знаєте, що це за лобі-контора і з ким із великих вона довірливо працює? А список присутніх на слуханнях за прізвищами є на руках? А прийняті документи і створення робочої групи проаналізовані? Система знову не отримує ніякої достовірної інформації і тому істерить. Видаючи для внутрішнього ринку заяву заінтересанта (Нацбанку) про те, що Тарута ніхто і звати його ніяк.

І, нарешті, третій – абсолютно незбагненний – епізод: вибухи складів в Калинівці. Важливий навіть не сам вибух, а те, що сталося це в момент… коли на цій же території проводилось «круте» антитерористичне спецтренування. Зрозуміло, що напередодні організатори пафосно розповіли про свою крутизну. Але трапляється те, що «вінницький прем’єр» Гройсман тут же оголошує зовнішнім ексцесом. Чи ви не розумієте абсурдність цього?

Підсумовуючи. Рукотворні форс-мажори будуть тільки наростати. Тому що у Системи немає якісної інформації та професійної оцінки ризиків. А є тільки чарівна пристрасть до шароварного піару на внутрішньому ринку. Продовжуйте розповідати казки.

Михайло Подоляк, політтехнолог