1 травня в столиці України святкували ще в 17 столітті. Без гасел, солідарності і трудящих. Це був своєрідний «день студента»
Першотравень став першим в історії Києва святом, який проводився без участі церковного обряду.
У цей день студенти та викладачі Києво-Могилянської академії відправлялися на гору Щекавицю (Поділ – ред.), співали пісні, читали вірші й грали в рухливі ігри. В цей час вчителі стежили за тим, щоб святкування не супроводжувалося алкоголем і панянками.
Через 100 років, свято Першотравня знайшло обриси загальноміського гуляння, які проходили на галявині, розташованій між нинішньою Шулявці та Чоколівкою. Там же розташовувалися й місцеві торговці алкогольних виробів, фруктів та солодощів.
У 1894 році це свято відзначали залізничники, інтелігенція та прості робітники. Саме святкування проходило в Кадетському гаю (Кадетський Гай). На думку радянського історика Натана Ейдельмана, «вдалим» свято назвати було важко.
Саме в 90-х роках 19 століття свято пережило чергову трансформацію, завдяки рішенням паризького конгресу другого Інтернаціоналу. Так, свято Першотравня перетворився з міських гулянь, що характеризувалися пияцтвом і бійками, в символ солідарності робітників.
Пізніше, радянська влада вирішила змінити ситуацію. У 1919-му році першотравень в Києві характеризувався військовим парадом, демонстрацією, відкриттям кількох монументів, а також театральними постановками.
Під час Другої світової війни, коли центральна вулиця Києва лежала в руїнах, святкування 1 травня проходило в парку, навпроти університету ім. Т.Г.Шевченка. Ідеологія окупантів також передбачала святкування цього свята. Пізніше, коли Київ був звільнений, демонстрації проходили по вулиці Володимирській перед Оперним театром.
Микита Хрущов на Хрещатику під час святкування першотравня.
У 1960-х роках влада вирішила «демілітаризувати» святкування першотравня. Так, було прийнято рішення про скасування військових парадів у цей день, які перенесли на 9 травня. Тепер 1 травня характеризувалося грандіозним і ефектним парадом фізкультурників. Традиція збереглася аж до кінця радянської епохи.
Найдраматичніше святкування 1 травня припало на 1986 рік. Нагадаємо, 26 квітня на Чорнобильській АЕС, розташованої в став кілометрах від Києва, сталася одна з найстрашніших катастроф в історії людства.
Знаючи про те, що трапилося і припускаючи колосальний рівень радіаційної загрози, генеральний секретар компартії Михайло Горбачов не став скасовувати Першотравневу демонстрацію, яка повинна була пройти по вулиці Хрещатик. Коли закордонні газети і телеканали вже повідомляли про катастрофу, керівництво СРСР продовжувало мовчати і віддало суворий наказ: не піднімати паніку. За традицією демонстрація починалася рівно о 10.00.
«У той день в сильно дерло в горлі. Ми відчували, що в повітрі щось є. Але на питання «що у вас болить» відповідали «нічого», – розповідала учасниця демонстрації Галина Менжерес.
Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов звернувся по телебаченню до радянського народу лише 14 травня: «Завдяки вжитим ефективним заходам сьогодні можна сказати: найгірше позаду. Найбільш серйозні наслідки вдалося запобігти ».
В останні роки першотравневих демонстрацій і мітингів в центральній частині Києва не проводиться – діяльність Комуністичної партії України заборонена.
Як повідомляла Politeka, українцям дадуть новий офіційний вихідний: «рано радіти».
Також Politeka писала, «маївка на повну»: українців чекають додаткові вихідні в травні.
