Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України штучно затягує процес передачі заводу “Електроважмаш” (Харків) на приватизацію до Фонду державного майна (ФДМ), передає агентство Українські новини
Про це свідчить протокол засідання комісії з питань передачі єдиного майнового комплексу підприємства, що створена відповідно до наказу ФДМ №1026 від 15 жовтня 2019 року, повідомило інформаційне агентство УНІАН.
Згідно з цим документом, представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке є уповноваженим органом управління Державного підприємства (ДП) “Завод “Електроважмаш”, не з’явився на засідання комісії 28 жовтня 2019 року.
Як зазначив голова комісії В’ячеслав Принделас, “затверджені міністерством документи, необхідні для складання та підписання акта приймання-передачі підприємства, Фонду держмайна не надано, про причини неявки представника Мінекономіки Фонд не поінформований, що унеможливлює здійснення комісією своїх функцій”.
Нагадаємо, 9 жовтня міністр економіки Тимофій Милованов повідомив у соціальній мережі Facebook про передачу до Фонду держмайна на приватизацію заводу “Електроважмаш” та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії”. “Вони року і навіть більше були в списку на приватизацію”, – підкреслив глава відомства.
У свою чергу, 18 жовтня керівництво “Електроважмашу” оперативно передало до Мінекономіки необхідні документи. “Ми виконали свої зобов’язання. Чекаємо наступні кроки щодо подальшої приватизації “Електроважмашу”, – заявив директор заводу Дмитро Костюк.
На сьогоднішній день, однак, як повідомило джерело в апараті Кабінету Міністрів, “процес, керуючись якимись власними міркуваннями, сповільнюються (саботують) перший заступник міністра економіки Павло Кухта і радник міністра Герман Галущенко”.
Політичні експерти вже неодноразово звертали увагу на те, що бездумна політика “молодого уряду” щодо стратегічних підприємств Харківщини і, зокрема, незграбна зачистка менеджменту, може дестабілізувати соціально-економічну ситуацію, в одному з ключових регіонів країни.
Наприклад, нещодавнє звільнення авторитетного керівника ДП “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” Дмитра Сталінського, викликало великий та різко негативний резонанс у Харкові.
З одним із провідних українських вчених, при якому “Енергосталь” стала успішно конкурувати на світовому ранці, прискорено розірвали контракт, банально проігнорувавши, в тому числі, й позицію обласної державної адміністрації, яка відмовила міністерству у своєму погодження такого рішення.
