Подгорний Сергій Петрович: досьє, біографія та компромат соратника Тимошенко

2 липня, 17:28

Читать на русском

Подгорний Сергій Петрович – політик, член ВО “Батьківщина” та народний депутат третього і шостого скликань.

Зміст

1 Біографія
2 Освіта
3 Сім’я
4 Кар’єра
5 Компромат
6 Декларація

Біографія

Сергій Петрович народився восьмого березня 1956 року в місті Луганськ.

Освіта

У 1978 році закінчив Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка, отримавши диплом вчителя математики.

Сім’я

Сергій Подгорний одружений. Разом з дружиною виховує доньку.

Кар’єра

Трудову діяльність розпочав ще під час навчання в інституті. У 1976-1982 роках працював учителем фізики і математики середньої школи №11 в Луганську. Потім рік, з 1979-го по 1980-й – відслужив в армії.
Пізніше, в 1982 році, працював у Луганському міському відділі народної освіти – завідувачем фільмотеки методичного кабінету.
Далі, в 1983-1993-м працює за профілем – інспектором шкіл Луганського міського відділу народної освіти, а також заступником директора у восьмирічній школі №21 Луганська.
У 1982-1990-му був членом Комуністичної партії Радянського Союзу. Так само – одним із засновників “Демократичної платформи” КПРС в Луганській області.
Паралельно, в 1992 році виступає одним із засновників об’єднання “Нова Україна”. А пізніше стає головою Луганської обласної організації.
Починаючи з 1990 року і аж до 1996-го був членом Партії демократичного відродження України (ПДВУ), яка була заснована як відгалуження Комуністичної партії. Був також головою Арбітражно-ревізійної комісії ПДВУ.

З 1993 по 1994-й працює в Луганській обласній раді профспілки працівників підприємств, кооперації та інших форм власності – фахівцем із соціальних питань.
Далі три роки, до 1997-го, займає керівні посади на підприємствах Луганська – спочатку заступника директора ТОВ “Джерело”, потім – референта директора ТОВ “Аврора”.
У 1996 році входить до складу Народно-демократичної партії.
З 1997-го рік працює помічником заступника голови Луганської ОДА. В цей самий час є головою обласної організації НДП і членом політради політичної сили.

У 1998 році балотується до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №104 в Луганській області і, паралельно, за списком НДП. На мажоритарці займає дванадцяте місце з двадцяти двох претендентів. Проходить в парламент за партійним списком – двадцять першим номером. Рік є членом фракції НДП, потім в 1999-му – входить до складу фракції ПРП “Реформи-центр”, а ще пізніше – позафракційний депутат. У листопаді двохтисячного року стає членом партії “Яблуко” і входить до складу фракції цієї партії. У парламенті – член Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР, член комітету з питань науки і освіти.

Також в цей час працює головою Луганської обласної організації, керівником секретаріату, заступником голови партії “Яблуко”. На президентських виборах в 2004 році – довірена особа кандидата в президенти Віктора Ющенка в територіальному виборчому окрузі № 46.

На парламентських виборах у 2002 році йде за списком партії “Яблуко” – сьомим номером. Партія в Верховну Раду не пройшла.

На наступних виборах, в 2006 році, Сергій Подгорний знову балотується – на цей раз від Блоку Юлії Тимошенко. Йде сто сорок шостим номером у списку, як член партії. Але і на цей раз йому не щастить і народним депутатом він не стає. Зате в цьому ж році обирається до Київської міської ради.

У наступному 2007-му році, на подолання політичної кризи, президент Віктор Ющенко і прем’єр-міністр Віктор Янукович домовляються про позачергові парламентські вибори. І в листопаді Сергій Подгорний все ж проходить до Верховної Ради за списком Блоку Юлії Тимошенко.

На наступних виборах в 2012-му і 2014 роках Сергію Петровичу не вдавалося потрапити в парламент через непрохідні місця в списку. У першому випадку він був на скромному сотому місці, в другому – номером сорок сім.

На виборах до Верховної Ради в липні 2019-го Подгорний балотується 45-м номером за списком ВО “Батьківщина”.

У 2010 році Сергій Подгорний був визнаний одним з найефективніших народних обранців. Саме його законодавчі ініціативи найчастіше ставали чинними актами. За свою депутатську каденцію у Верховній Раді шостого скликання він подав 663 законопроекти, таким чином опинившись на другому місці після Олександра Омельченка. З них – 544 стали законами.

Компромат

У серйозних скандалах Сергій Подгорний помічений не був. Єдиною його негативною характеристикою є те, що будучи депутатом, він прогулював засідання парламенту.