Олександр Пономарьов: земельні махінації та брудні тендери

Регіонал за покликанням, який голосував за диктаторські закони. Негласний господар Бердянська, що збанкротив і прибрав до рук держпідприємства. Безкорисливий любитель грошей, що не гидує прикуповувати за безцінь землі у санаторію для дітей з підозрою на туберкульоз. Все це про народного депутата Олександра Пономарьова, якого в кінці липня 2018 року активісти відкрито звинуватили в замовному вбивстві.

Біографія

Олександр Пономарьов народився 7 січня 1962 року в місті Бердянськ Запорізької області.

Сім’я

Розлучений. Має двох синів – Олександра та Сергія.

Освіта

Пономарьов навчався у Запорізькому машинобудівному інституті ім. В. Я. Чубаря на факультеті електронної техніки. Згодом він закінчив іще й Академію управління та інформаційних технологій АРІУ за напрямком підготовки «Менеджмент».

У 2013 році Олександр Пономарьов отримав науковий ступінь кандидата економічних наук із спеціальності «Економіка та управління підприємствами». Через рік йому було присвоєно звання доцента.

Кар’єра і бізнес

У 1980 році Олександр Пономарьов влаштувався на роботу в «Першотравневий завод» у рідному Бердянську слюсарем механоскладальних робіт. Із 1983-го і наступні три роки він працював контролером із автотранспорту на цьому самому підприємстві. Після Пономарьов був техніком із поточного ремонту та обслуговування радіообладнання у Комунальному автотранспортному підприємстві Бердянська.

У 1998-2012 роках Олександр Пономарьов був головою правління ПрАТ «Бердянський райагропромпостач».

Перші кроки у політиці він почав робити у 2002 році. Тоді його обрали депутатом Запорізької обласної ради. У 2006 році він став членом виконкому Бердянської міськради. Через чотири роки знову повернувся в обласну раду.

Пономарьов свого часу був керівником Бердянської міської організації «Партії регіонів». У 2012 році від цієї політсили балотувався в народні депутати. Переміг на парламентських виборах, був членом однойменної фракції.

Олександр Пономарьов голосував за диктаторські закони 16 січня. На початку війни на сході України «регіонал» заявляв, що протитанкові рови на українсько-російському кордоні – це «пам’ятник дурості», від цього можуть постраждати власники земельних ділянок і фермери.

У 2014 році на позачергових парламентських виборах повторно отримав депутатський мандат. На вибори йшов як самовисуванець. Нині Олександр Пономарьов член групи «Воля народу». У Верховній Раді очолює підкомітет із питань автомобільних доріг та дорожнього господарства.

Компромат та чутки

Хоча де-юре зазначено, що Олександр Пономарьов нині не володіє жодним підприємством, де-факто він усе ж таки керує кількома фірмами за допомогою родичів. Головне підприємство Пономарьова – ТОВ «Торговий дім «Агрінол», що займається виробництвом мастильних матеріалів. Формально зараз підприємство належить племінникам народного депутата – Юрію, Руслану та Миколі Пономарьовим.

«Агрінол» регулярно отримує великі підряди на постачання мастильних матеріалів для різноманітних підприємств. Наприклад, нещодавно Бердянський морський торговельний порт замовив у фірми Пономарьова майже 14 тонн масел різних видів. Ціни на деякі види були значно вищими за ринкові. Усього Бердянський порт закупив у «Агрінолу» мастильних матеріалів на суму понад 400 тис. грн.

«Торговий дім «Агрінол» має досить цікаву історію розвитку. У 2012 році державне підприємство «Азмол» передало «Агрінолу» Пономарьова 15 млн грн фінансової допомоги з умовою повернення боргу протягом року. Як згодом з’ясувалося, це рішення не було затверджено з власником «Азмолу» – Фондом державного майна. У результаті в серпні 2016 року відбулася ліквідація «Азмолу». Його майновий комплекс площею понад 115 тис. кв. м продали на біржі за символічну суму 101 млн грн компанії «Ультра Ойл», яку пов’язують із «Агрінолом». Обидві компанії мають одного співзасновника – запорізьку компанію з управління активами «Славутич-інвест». До того ж у засновниках ТОВ «Ультра Ойл» фігурує ім’я Олександри Сірош-Касумової – колишньої помічниці Пономарьова.

Згодом в Бердянську з’явилася нова юридична особа – «Азмол брітіш петрокемікалс», заснована двома нерезидентами України. 30% компанії дісталася громадянину Великої Британії Дікену Теренсу Вільяму. Контрольний пакет акцій належав громадянину Естонії Павлу Путілову. При цьому уповноваженим представником Путілова при «Азмол брітіш петрокемікалс» виступила мешканка Запорізької області Олена Плющій, яка була юристом компанії «Агрінол» Олександра Пономарьова.

Нині «Торговий дім «Агрінол» фігурує у справі Служби безпеки України. Про це свідчить ухвала Шевченківського райсуду Києва від 10 січня 2018 року.

СБУ підозрює співробітників Міністерства оборони в закупівлі неякісної моторної оливи для танків за вказівкою російських спецслужб. Встановлено, що 22 грудня 2016 року між Міністерством оборони та ТОВ «Торговий дім «Агрінол» було укладено договір та додаткові угоди про постачання 350 тонн моторної оливи для бронетанкової техніки.

У мотивувальній частині судового рішення зазначено: «За матеріалами кримінального провадження, посадові особи Міноборони України, діючи з відома і за попередньою змовою з представниками спеціальних і розвідувальних органів Російської Федерації та суб’єктами господарювання, починаючи з 2016 року, здійснюють дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України шляхом закупівлі для потреб ЗСУ моторної оливи для танкових двигунів з моторно-експлуатаційними властивостями неналежної якості, використання якої може привести до виходу з ладу бронетехніки та завдати шкоди обороноздатності й безпеці держави».

Протягом досудового розслідування було виявлено, що підприємство «Агрінол» змінило рецептуру виготовлення оливи, але не провело, відповідно до вимог законодавства України, її кваліфікаційних випробувань.

За результатами вже проведених у червні 2017 року випробувань, встановлено, що олива не відповідає нормативним вимогам і призводить до утворення нагару та золи під час експлуатації двигунів. Як наслідок – це виводить їх із ладу.

30 серпня 2017 року правоохоронні органи вилучили хабар у розмірі 1,5 млн грн, який представник «Агрінолу» передав начальнику служби палива і пальних матеріалів тилу командування Сухопутних військ ЗСУ як винагороду за перемогу в тендері.

Також під час досудового розслідування СБУ встановила, що до цієї злочинної схеми був причетний також начальник 10-го хіммотологічного центру Міноборони, який за грошову винагороду організовував видачу неправдивих протоколів якості на моторну оливу від «Агрінолу».

За інформацією Служби безпеки України, станом на 6 жовтня 2017 року в зв’язку з використанням неякісної оливи з ладу вийшло вже понад 20 танкових двигунів.

Іще один вид бізнесу Олександра Пономарьова – бази відпочинку. У своєму підпорядкуванні він має кілька фірм. Одна з них – ТОВ «Санаторій Арктика». Саме в «Арктики» Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України придбав майже вісім тисяч путівок на понад 94 млн грн для відновного лікування застрахованих осіб і членів їхніх сімей з усієї України.

Також Олександр Пономарьов має стосунок до ПП «Курорти Приазов’я», хоча нині власниками записані інші люди. «Курорти Приазов’я» відомі тим, що у 2015 році купили понад два гектари азовського узбережжя, яке перебувало в оперативному управлінні Запорізького обласного дитячого протитуберкульозного санаторію, за 661 тис. грн.

За умови такої активної прихованої підприємницької діяльності в Олександра Пономарьова, мабуть, зовсім не лишається часу на законотворчу. На сайті Верховної Ради України видно, що народний депутат Пономарьов пропустив майже половину пленарних засідань і за час роботи в парламенті написав лише шість депутатських запитів. При цьому Олександр Пономарьов запропонував майже два десятки законопроектів, але жоден з яких поки що не ухвалили.

Попри таку незначну активність у парламенті та часті прогули, Олександр Пономарьов не гребує просити компенсацію за оренду житла або готельних номерів у Києві для роботи у Верховній Раді.

При цьому, судячи із декларації, він мільйонер. Окрім мільйонних статків, Пономарьов має також кілька елітних автомобілів, сотні квадратних метрів нерухомості та землі.

Вбивство Олешка

31 липня 2018 року в Бердянську відбулося резонансне вбивство колишнього військовослужбовця АТО Віталія Олешка з позивним “Сармат”. Його застрелили двома пострілами в спину неподалік від власного будинку в присутності дружини і армійського побратима.

Згідно з твердженнями журналістів, опублікованими в соціальних мережах, безпосереднє відношення до вбивства має Олександр Пономарьов.

Як написав у своєму акаунті Юрій Бутусов, у Олешко був конфлікт з Пономарьовим. Ветеран АТО посмів виступити проти місцевого олігарха. Подібної думки дотримується і Євген Шевченко, називаючи Пономарьова «замовником вбивства».

Олешко служив в якості добровольця в батальйоні НГУ “Донбас”, брав участь в обороні Бердянська, боях за Іловайськ, потрапив в російський полон, був нагороджений орденом “За мужність” 3-го ступеня.