Як справжній “регіонал”, він народився у самому серці Донбасу, багато років пропрацював на шахтах регіону та згодом долучився до Опоблоку. Зараз він регулярно пропускає засідання в Раді та активно агітує за себе у містечках західного Донбасу.

Біографія

Артур Володимирович Мартовицький народився 16 червня 1964 році в Донецькій області, в Макіївці.

Сім’я

Виріс у сім’ї шахтарів. Батько працював на вугледобувних підприємствах Донеччини, дослужився до генерального директора об’єднання “Шахтарськантрацит”.

Одружений, має доньку. Дружина Мілена Мартовицька працює кардіохірургом.

Популярні новини зараз

Каменських без сорому виставила напоказ груди в латексному ліфчику: "Будь-яка позаздрить"

Зірка "Голосу" зазіхнув на головне багатство Поплавського, Україна завмерла в очікуванні

Кабмін збирається легалізувати азартні ігри: що зміниться

Дружину Харламова можуть позбавити батьківських прав: відео з постільною сценою Асмус стало фатальним

Показати ще

Освіта

У 1986 році закінчив Московський гірничий інститут за спеціальністю “Будівництво підземних споруд та шахт”. Продовжив навчання в аспірантурі Дніпропетровської гірничої академії (зараз – Дніпровська політехніка).

Кар’єра

У 1986 році після закінчення інституту за розподілом потрапляє у “Макіїввугілля”. Від підприємства його направляють гірничим майстром на шахту імені В.М. Бажанова. Вже через два роки отримує посаду начальника ділянки підготовчих робіт, яку обіймає до 1994 року.

З 1994 по 2000 роки – головний інженер шахти. У 2000-2001 роках тимчасово виконує обов’язки директора, після чого отримує постійну роботу на цій посаді.

У 2007 році переходить у дирекцію шахти “Ювілейна” в Павлоград, яка належить енергетичному холдингу ДТЕК Ріната Ахметова.

А вже через рік стає директором однієї з найбільших шахт України – “Комсомолець Донбасу”.

У 2010 році Мартовицький повертається в Павлоград, щоб очолити вугледобувне об’єднання ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”.

Цього самого року стає депутатом Дніпропетровської обласної ради. В ОДА обіймає посаду голови комісії з екології та енергозбереження.

У 2012 році залишає посаду гендиректора “Павлоградвугілля” та обирається у Верховну Раду.

Із 2014 року – народний депутат ВР VIII скликання від Опозиційного блоку. У парламенті займається питаннями паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Декларація

Згідно з щорічною звітністю, за 2017 рік Артур Мартовицький та його дружина заробили майже два мільйони гривень.

733 тисячі нардеп отримав від держави за виконання своїх обов’язків. Із них 250 тисяч – заробітна плата у Верховній Раді, ще майже 253 тисячі він отримав як компенсацію, яку виплачують кожному парламентарю. Мартовицький проживає не в Києві, тому ще 229 тис. гривень йому видали на проїзд по Україні та на проживання в готелі.

При цьому його дружина раніше вказувала в декларації елітне житло на Печерську в Києві.

Мартовицький як колишній шахтар у свої 54 роки вже отримує пенсію. Сума виплат за 2017 рік становила 114 тис. гривень.

405 тис. гривень нардеп заробив на депозитах в українських банках. Іще 154 тисячі він отримав як страхові виплати.

На банківських рахунках у Мартовицького 726 тис. гривень, 119 тис. доларів, та майже 3 тис. британських фунтів. Ще 570 тис. гривень та 109 тис. доларів він тримає “під подушкою” в готівці.

У власності сім’ї Мартовицького дві автівки. У 2017 році він продав свій MITSUBISHI PAJERO за майже 570 тисяч гривень. Цікаво, що у 2012 році він заплатив за нього 351 тисячу. Вже у березні 2018 року на заміну старому позашляховику він придбав новий VOLKSWAGEN TOUAREG за 1,8 мільйони гривень. Ще одна машина – HYUNDAI i10 – належить його дружині Мілені.

Серед нерухомості нардепа – 4 квартири, 2 офіси, 2 гаражі, земельна ділянка та недобудований будинок.

Першу квартиру Мартовицький придбав іще у 1996 році, коли працював головним інженером на шахті.

Тоді квартира у Донецьку площею 66,5 квадратних метри обійшлася йому в 9 тисяч гривень. Того самого року власницею ще однієї донецької квартири на 52 кв. м стала і його дружина.

У Донецьку в подружжя залишилися ще одна ділянка площею 7,5 соток та недобудований будинок на 230 кв.м. Обидва зареєстровані на дружину Мілену.

Значна частка нерухомості нардепа знаходиться на Дніпропетровщині. Одну квартиру площею 120 кв.м він придбав у Павлограді, коли став генеральним директором  “Павлоградвугілля”. Тут само знаходиться і орендований гараж площею 56,3 кв.м.

Із 2014 року Мартовицький також орендує два офіси у Першотравенську та Тернівці. Ці два міста, а також Павлоград та Павлоградський район, належать до 36 виборчого округу, від якого він балотувався у Верховну Раду. Тоді Мартовицький переміг із 50,4% голосів виборців.

Найбільш цікава нерухомість із декларації депутата – гараж площею майже 250 квадратних метри у Феодосії.

Ані будинку, ані квартири, ані інших житлових приміщень у Криму Мартовицький не декларував.

Компромат

Мартовицького звинувачують у бездіяльності. Він – один із депутатів, які найчастіше “утримувалися” під час голосувань у Верховній Раді. Поза його увагою пройшли такі закони, як то “Про люстрацію” чи “Про корупцію”.

Але якщо мова заходить про патріотичні закони, Мартовицький голосує так само, як і його однопартійці. Він проголосував проти закону про деокупацію Донбасу, проти встановлення привітання “Слава Україні!” в Збройних силах України та проти затвердження змін у Конституцію щодо незворотності курсу на вступ України в ЄС і НАТО.

Володимир Володимирович Омелян: скандальний міністр хоче зберегти портфель при Зеленському

У 2016 році разом із колегами з “Опозиційного блоку” виступив проти запровадження електронного декларування. Зокрема, вони просили скасувати відкритий доступ до електронних декларацій та кримінальну відповідальність за подання навмисне недостовірних відомостей. На думку нардепів, такі правила порушують “конституційні принципи верховенства права, правової визначеності, законності, індивідуальної відповідальності, заборони на втручання в особисте життя і поширення конфіденційної інформації”.

Незважаючи на те, що, за підрахунками, Мартовицький ледь не більше за всіх у Раді часу проводить за активністю в окрузі, від якого балотувався у парламент, результати його роботи не можна назвати ідеальними. Перед виборами він обіцяв поновити активну роботу підприємств легкої промисловості західного Донбасу, однак після обрання він заявив, що відновленню заважає важка ситуація в країні. Те саме сталося з обіцянками про розвиток вугільної промисловості. Він зареєстрував відповідний законопроект, однак його навіть не розглянули у Раді.

Новини

16 жовтня голосував проти зняття депутатської недоторканності з Олександра Вілкула, якого звинувачують у зловживанні владою та незаконній приватизації державної землі.