Дмитра Лінька можна назвати українським Че Геварою. Він брав участь у революції в Єгипті, в акціях протесту проти Ердогана в Туреччині, пройшов Майдан та командував батальйоном в АТО. В його скромній декларації – лише депутатська зарплатня, дві недорогих автівки та мамина квартира за 2,5 мільйони гривень.

Біографія

Дмитро Володимирович Лінько народився 14 липня 1987 року в Кіровограді.

Сім’я

Матір – Лінько Єва Василівна.

Освіта

Навчався у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка, який закінчив у 2008 році.

Кар’єра

Працював у міліції. Був членом православної націонал-анархічної партії “Братство”.

Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

У травні 2014 року вступив у батальйон “Азов” та взяв командування над 5 ротою.

Після цього перейшов у батальйон “Шахтарськ”, який було створено за участі Олега Ляшка.

У жовтні 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розформовує батальйон через звинувачення в мародерстві. Тоді Лінько очолює роту поліції “Свята Марія”, яку сформували колишні бійці “Азова” та “Шахтарська”.

З листопада 2014 року – депутат Верховної Ради від Радикальної партії Олега Ляшка.

У парламенті займається розслідуванням розкрадань у Збройних силах України в період 2004-2017 років. Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Декларація

Якщо вірити щорічній звітності радикала, він живе лише на одну депутатську зарплату в 243 тис. гривень. Ані бізнесу, ані депозитів Лінько не зареєстрував.

Таке положення змушує депутата брати гроші з “заначки”. Так, грошові активи Лінька за рік зменшилися з 270 до 210 тисяч гривень. Крім цього, в нього залишилося 16 тис. доларів та 2 тис. євро.

Живе нардеп у Києві у квартирі своєї мами. Її Єва Петрівна Лінько придбала у 2015 році майже за 2,5 млн гривень.

Звідки взялися гроші у пенсіонерки, яка за той рік зареєструвала 44 тисячі гривень сукупного доходу, залишається таємницею.

У власності Дмитра Лінька дві автівки – CHERY Jaggi 2008 року випуску та TOYOTA CAMRY 2012 року. На першій машині він їздить із 2012 року. Другу придбав у 2018 році за 170 тис. гривень. Цікаво, що на сайтах із продажу авто таку модель не знайти дешевше ніж за 365 тисяч.

Компромат та скандали

Хоча Дмитро Лінько не дуже публічна особа, він регулярно стає фігурантом новин.

Першим справді гучним скандалом за його участі став напад у 2007 році на Валерія Каурова – лідера проросійської організації “Единое Отечество”. Тоді під час мітингу в Одесі Лінько вилив йому на голову відро екскрементів.

У 2008 році був одним із організаторів маршу УПА в Києві. Під час акції міліція затримала самого Лінька та ще вісьмох учасників маршу.

2010 року був затриманий після маршу на честь активіста патріотичної організації “СіЧ” Максима Чайки, якого вбили за рік до того в Одесі.

Після звільнення з-під арешту переховувався в Індії через загрозу переслідування.

Протестні настрої майбутнього радикала дійшли до того, що у 2011 році він поїхав у Єгипет, щоб взяти участь у виступах проти президента країни Хосні Мубарака. Через два роки знову залучився до акцій протесту, цього разу проти прем’єр-міністра Туреччини Раджепа Ердогана в Стамбулі.

Як справжній революціонер, Лінько набрався досвіду, та у 2013 році долучився до революції в рідній країні.

Був активним учасником подій Майдану. Очолював Сотню Ісуса Христа та разом з іншими активістами штурмував Адміністрацію Президента.

Навіть після обрання депутатом радикал не перестав влаштовувати ексцентричні акції протесту. У 2015 році під час мітингу у Страсбурзі на підтримку Надії Савченко він облив фарбою лідера Комуністичної партії Російської Федерації Геннадія Зюганова.

У 2015 році Генпрокуратура звинуватила Дмитра Лінька та його однопартійців Ігоря Мосійчука та Андрія Лозового у втручанні в діяльність судей, хуліганстві та погрозі насильством.

Як вказано у поданні, 15 грудня 2014 року під час засідання Приморського районного суда м. Маріуполя радикали звинуватили судей в упередженості та почали їх штовхати. Мосійчук окремо пообіцяв влаштувати “суд Камбіса” (йдеться про картину “Здирання шкіри з продажного судді”).

А вже у квітні 2015 року та сама трійця радикалів увірвалася в приміщення Коцюбинської селищної ради та вимагала від її голови видати земельні ділянки та квартири демобілізованим бійцям АТО. Прокуратура звинуватила Лінька в тому, що він навмисно завдав сільському голові побої.

Ще один раз нардеп напав на суддю в жовтні 2017 року. Разом з іншими активістами він прийшов у Оболонський районний суд Києва, в якому проходило засідання щодо справи про викрадення автомобіля. Лінько спробував вдарити обвинувачених, після чого плюнув в обличчя судді.

Однак найгучніший скандал, в який потрапив народний депутат, стався в червні 2017 року. Тоді Лінько звинуватив головного редактора видання “Страна.UA” Ігоря Гужву в шантажі.

За словами Дмитра Лінька, головред вимагав у нього 20 тисяч доларів за нерозміщення компромату.

Сам Гужва заявив, що нардеп пропонував йому хабар, а після відмови сфабрикував справу. Генеральна прокуратура затримала його та під час обшуку знайшла 10 тисяч доларів у його портфелі, які нібито він отримав від Лінька.

24 червня Гужва вийшов із-під стражі після виплати залогу в 544 тисячі гривень. 1 жовтня 2018 року отримав політичний притулок в Австрії.

Новини

19 квітня 2018 року після ефіру на одному з телеканалів Дмитро Лінько побився зі своїм колишнім однопартійцем Сергієм Мельничуком.

Ще під час трансляції депутати почали обмінюватися образами. Тоді екс-командир батальйону “Айдар” заявив, що Радикальна партія “лягла під президента”, а Лінько відповів, що Мельничук сам “пішов і продався”. Чоловіки намагалися побитися, але ведучі їх встигли розійняти. Після ефіру між ними знову зав’язалася сутичка і Мельничук розбив ніс Ліньку. Радикал заявив, що не буде писати заяву до поліції.

8 липня 2018 року нардеп потрапив у аварію. Його позашляховик врізався в господарську споруду в селі Івангород на Кіровоградщині. За словами очевидців, водій Дмитра Лінька не впорався з керуванням і зачепив вантажівку. В результаті пригоди депутат отримав легкі тілесні ушкодження.