Петро Симоненко, ватажок українських комуністів, дружить з Путіним, ненавидить Україну і виправдовує злочини Сталіна. Лаючи олігархів, він сам сколотив багатомільйонні статки. Колишня дружина вважає його збоченцем.
Біографія
Петро Миколайович Симоненко народився у м. Сталіно (нині Донецьк), 1 серпня 1952 року.
Сім’я
Батьки
Лідер комуністів завжди підкреслює своє пролетарське походження. Його батько працював трактористом, а мати санітаркою.
Дружини і діти
Петро Симоненко одружений двічі. У 1974 році він одружився зі своєю одноліткою Світланою. У пари народилося двоє синів: Андрій (1974 р. н.) і Костянтин (1977 р. н.). Старший син займається бізнесом і є засновником кількох фірм. Андрій навіть обіймав посаду першого заступника Держагентства України з інвестицій та розвитку. Його теща – колишня нардеп від Партії регіонів Катерина Ващук. Молодший син працює хірургом в одній зі столичних клінік.
У Петра Симоненка є онук Володимир і онука Єлизавета.
Другий раз глава КПУ одружився в 2009 році проживши з першою дружиною 35 років. Його обраницею стала журналістка видання Голос UA Оксана Ващенко. За віком нова коханка Симоненка молодша за його двох синів.
Розлучення з колишньою дружиною і оформлення відносин з новою вийшло скандальним. По-перше, ще до заміжжя у Оксани Ващенко від Симоненка народилася дочка. Це викликало конфлікт з тодішнім головою комуністів Криму Леонідом Грачем. Він звинуватив товариша по партії в нехтуванні сімейними цінностями.
По-друге, в суд на ленінця подала перша дружина Світлана, яка вимагала визнати розлучення і новий шлюб чоловіка недійсним. Свого колишнього чоловіка вона публічно називала збоченцем. У численних інтерв’ю ображена жінка стверджувала, що Петро Симоненко не міг завести дитину на стороні, оскільки у нього вже не той вік і хворе серце.
Як би там не було, у “збоченця” і його молодої дружини в 2010 році народилася друга дитина – син Іван, а в 2015 і третій – Тимофій.
Освіта
Петро Симоненко закінчив Донецький політехнічний інститут і отримав спеціальність горного інженера. Пізніше, комуніст отримав ще й диплом Київського інституту політології і соціального управління.
Кар’єра
Виходець із пролетарської родини Петро Симоненко після закінчення політеху в 1974 році пропрацював на виробництві всього рік. Втім, конструкторський інститут «Дондіпровуглемаш» виробництвом назвати важко.
Що наконструював Петро Миколайович невідомо, але вже в 1975 році він подався в комсомольські ватажки. Протягом п’яти років він займає різні посади в донецькому міськкомі ВЛКСМ, не забувши в 1978 році вступити до лав компартії.
У 1980 році Петро Симоненко йде на підвищення і стає вже секретарем Донецького обкому комсомолу.
Через два роки активного ватажка молоді Донбасу переводять до Києва в Центральний комітет комсомолу України. До 1988 року Петро Симоненко займає кабінет секретаря цієї структури.
Потім комсомольський функціонер переходить на роботу в партійні органи і повертається на малу батьківщину. Тут він очолює Маріупольський міськком КПУ. Через півтора року партійний лідер знову в Донецьку, тільки тепер на посаді секретаря по ідеологічній роботі, а потім і другого секретаря обласного комітету компартії.
Але ідеологічна пропаганда Петра Миколайовича і його соратників по партії не допомогла. У грудні 1991 року розвалився комсомол, компартія і Радянський Союз.
Партійному номенклатурникові довелося шукати роботу, і він прилаштувався в донецьку компанію «Укрвуглемаш» заступником генерального директора. Тут Петро Симоненко теж «трудився» недовго. Уже в 1993 році колишні партапаратчики вирішили повернути втрачені позиції і відродити компартію. Вони провели в Донецьку з’їзд на якому і була створена нинішня КПУ.
Першим секретарем відродженої структури став Петро Симоненко. Лідер КПУ завжди займав проросійську позицію. Після Революції гідності і прийняття закону про декомунізацію з 2015 року діяльність компартії була заборонена. Однак продовжувачі справи Леніна продовжують оскаржувати заборону у всіляких судах.
На початок 2018 року судові рішення про заборону КПУ не набули чинності і партія офіційно не закрита.
Політична діяльність
Ставши головою українських комуністів Петро Симоненко зайшов у велику політику. Він беззмінно обирався народним депутатом з 2-го по 7-е скликання парламенту і очолював свою фракцію. У постмайданну Верховну Раду КПУ не потрапила.
Петро Симоненко 4 рази балотувався в Президенти України. У 1999 році навіть пройшов до другого туру і поступився Леоніду Кучмі.
Компромат
Вірний ленінець завжди був рупором Кремля в українській політиці. Петро Симоненко часто відвідує Москву, підтримує тісні стосунки з Путіним і лідером російських комуністів Геннадієм Зюгановим.
Він виступає проти співпраці нашої країни з МВФ, проти вступу в НАТО і ЄС.
На думку партійного вождя Україна повинна бути в Митному союзі з Росією і іншими авторитарними країнами колишнього Союзу. Він позитивно ставиться до діяльності Йосипа Сталіна, захоплюється його політикою і закликає ставитися до тирана шанобливо.
Більш того, комуніст не визнає державних символів України. Він вважає, що прапор нашої батьківщини не має права на існування, оскільки їм нібито зустрічали Гітлера і під ним вбивали радянських громадян. У той же час червоний прапор Радянського Союзу, під яким знищені мільйони українців, Симоненко обожнює.
Шанувальник Сталіна заперечує Голодомор, влаштований українському народові його кумиром. Він виступає за повернення смертної кари. Вождь КПУ підтримує тезу про те, що кримські татари співпрацювали з фашистами, а тому їх депортацію Сталіним вважає правильною.
Євромайдан, під час якого загинули українські патріоти, Симоненко слідом за кремлівськими пропагандистами називає державним переворотом.
Патріотично налаштованих українців проросійський політик називає «неофашистами», «покидьками» і «фашистськими посіпаками».
Це ток-шоу путінського пропагандиста Соловьйова російський телеведучий Іван Ургант назвав «солов’їним послідом».
Симоненко є співавтором скандально відомого законопроекту «Про мови» № 1015-З, яким передбачався статус російської мови як другої державної. Цей проект Верховною Радою був відхилений.
Українофоб був одним з підписантів звернення до Сейму Польщі з проханням визнати Волинську трагедію 1943 року геноцидом поляків.
На одному із засідань парламенту політик необгрунтовано заявив, що нібито Гітлер нагородив командира УПА Романа Шухевича двома «Залізними хрестами». За ці слова родичі Шухевича подали на комуніста до суду. В ході розгляду з’ясувалося, що Симоненко цю інформацію просто вигадав. Суд зобов’язав спадкоємця Ілліча спростувати свої слова і виплатити спадкоємцям Шухевича компенсацію. Однак «вождь пролетарів» цього не зробив.
Проте сам Симоненко за свої антиукраїнські висловлювання і трансляцію політики Москви в 2012 році нагороджений Путіним російським Орденом Дружби.
Комуніст є фігурантом декількох кримінальних справ за сепаратизм, повалення конституційного ладу і пропаганду агресії. Однак жодне з цих виробництв не завершено.
Декларація
Останній фінансовий звіт путінського орденоносця і борця з олігархами, поданий ним під час перебування нардепом у 2013 році, складено з пролетарською скромністю. Згідно з документом у Симоненко у власності тільки квартира площею в 70 кв. м і земельна ділянка в 1 200 кв. м. Його молода дружина володіє двома житловими приміщеннями площею 153,2 і 75 кв. м.
Загальний річний дохід сім’ї Симоненків, згідно з декларацією, склав всього 314 315 грн. Транспортних засобів у компартійця і його дружини не зафіксовано. Хоча в одному з інтерв’ю жінка сказала, що у неї є білий Lexus RX400H.
Однак, як відзначають соратники Петра Миколайовича, ця декларація не відповідає дійсності.
Головний комуніст країни живе в 4-поверховому особняку, розташованому в с. Горенка в 5 км від Києва. За даними місцевої сільради маєток займає 37 га землі.
Експерти з нерухомості кажуть, що ця ділянка з особняком приблизно коштує близько 1,5 мільйона доларів. Оформлена ця земля на сина вождя КПУ Андрія. Під час Евромайдану маєток було спалено. Але, як з’ясувалося, це не єдине житло Симоненко.
У травні 2018 року журналісти одного з українських телеканалів розповсюдили інформацію про те, що лідер недоліквідованої КПУ проживає в розкішному особняку з власним озером розташованому в селі Березівка в 20 км від столиці. Нерухомість записана на тещу комуніста. Наявність котеджу син пролетарів підтвердив.
При цьому зазначив, що буває тут тільки у свята.
Походження статків вождя компартії пояснив в одному з інтерв’ю колишній народний депутат Олександр Голуб. За його словами, він вийшов з КПУ після того як дізнався, що Петро Симоненко привласнює фінанси, які надходять на утримання політсили, а низовим партосередкам дістаються копійки. Колишній сподвижник розповів, що у Симоненка є вілла в Іспанії, маєток під Києвом і будинок у Волинській області.
