У «резюме» компанії GEOS чимало звучних заслуг: звання «найращий девелопер» та відсилки на «міжнародне визнання». Крім того, вона продала в Києві сотні тисяч квадратних метрів житла.
Ринкові позиції GEOS схожі на привілейовані – свої висотки їм дозволено зводити в найпрестижніших районах столиці та навіть в історичних зонах. Окрім того, компанія бере участь у всіх тендерах і зазвичай успішно обходить конкурентів.
Розгадка на поверхні
Спочатку це видається трохи дивним, як для «молодої» фірми, зареєстрованої на початку 2013 року. Але це лише на перший погляд. Усе стає на свої місця, коли ми дізнаємося, що «лідер» будівельного ринку – це компанія, власником якої є колишній керівник Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Михайло Голиця.
Той самий Голиця, який був депутатом 4-х скликань Київради, той самий, із чиїм ім’ям пов’язують гучну аферу з ТОВ «Пантеон-Інвест», у рамках якої об’єкт культурної спадщини, що перебуває в комунальній власності, та одночасно житловий будинок по вулиці Мала Житомирська, 12А, раптово змінив власника, перейшовши в приватні руки.
Але у власності нікому не відомої компанії зі статутним капіталом 50 000 гривень цей актив пробув недовго. Майже відразу нерухомість продали. Прибуток із повітря – залишився на рахунках Пантеону, а будинок разом із його мешканцями перейшов у цілком законне володіння нового власника.
Для тих, хто не зовсім розуміє, до чого тут персона Голиці, повідомимо, що основна функція Головного управління житлового забезпечення – виконання функцій замовника та інвестора будівництва й реконструкції житла, укладання інвестиційних договорів на будівництво житла, продаж квартир, відселення громадян із територій забудови і реконструкції, видання свідоцтв на право власності на квартири, гаражі, дачі та нежитлові приміщення. По суті, це «хлібне» місце, яке керує всім, що стосується забудови столиці, крім хіба що безпосереднього рішення про землевідведення.
Кадри – вирішують…
Причини успіху, що супроводжує діяльність фірми «Геос Девелопмент», стають дедалі очевидним, коли ми дізнаємося, що доля компанії тісно переплітається не лише з «колишнім» скандально відомим чиновником, а й з «теперішніми» – не менш одіозними особистостями.
Окрім свого зятя – депутата Київради від партії «УДАР» (читай – керівної партії) Миколи Негрича, який попутно є співвласником будівельної компанії «Київбудмонтаж» і молодим мільйонером за сумісництвом, до діяльності своєї компанії Голиця для впевненості підключив іще одного вагомого партнера — міського депутата В’ячеслава Непопа, який є діловим партнером дружини Михайла Миколайовича – Валентини Голиці.
Сімейний підряд, що складається винятково з відомих особистостей, консолідував навколо себе чималу кількість будівельних та будівничих компаній, які «розробляють» майданчики по всьому місту. При чому розробляють їх із різними грубими порушеннями всіляких засад і норм.
Нещодавно підконтрольна Непопу та Голиці компанія «Житлоінвестбуд-УКБ» провела ні багато ні мало – цілих п’ять тендерів на завершення будівництва житлових об’єктів на Осокорках. Того ж року черговий скандал стався і на Позняках, коли «тітушки» напали на активістів, які цілком законно виступали проти забудови озера Качине.
Заборона на заборони
Складається таке враження, що для будівельних компаній на кшталт GEOS, якими опікуються партнери Непоп-Голиця, законів узагалі не існує. Об’єкти, що їм належать, постійно «потрапляють» у скандальні ситуації, тим самим кидаючи виклик здоровому глузду, Київраді, КМДА та столичній громадськості. При цьому про гучні скандали, які мають достатню документальну основу, столичні чиновники з незрозумілої причини ніколи не чують або просто «забувають» уже наступного дня.
Згадати хоча б той же скандал із будівництвом 25-поверхового будинку по вулиці Шулявська в санітарно-буферній зоні Київського зоопарку або зведення висоток на землях, що належать Міноборони (Голосіївський район Києва).
Останній гучній історії, до речі, було присвячено окреме журналістське розслідування, в рамках якого довели, що компанія-забудовник, афілійованими особами якої є все ж самі Голиця-Непоп, безсоромно зводить висотки на землях, як принаймні до 2020 року мають статус «території спеціального призначення». Це передбачає, що житлові будинки тут не має права будувати ніхто.
Щоправда, хто ж думатиме про якісь заборони, якщо, порушивши їх, той, хто ризикнув, може побудувати «зайвих» 89 000 квадратних метрів житла в Києві та отримати за це скромний куш – приблизно 1 мільярд гривень. А таких грошей вистачить на вирішення всіх проблем, іще й залишиться.
Далі буде…
