Скасування квот на імпорт сірчаної кислоти здешевить сировину для вітчизняних металургійних підприємств і дозволить їм швидше вийти на докризовий рівень, що в свою чергу збільшить податкові надходження до бюджету та валютні від зростання експорту. Про це йдеться в матеріалі інтернет-видання «Главком» «Три горішки для Ігоря Петрашка. Чому міністру економіки не пройти між крапельками».

«Главком» нагадав, що з вересня 2018 р були запроваджені трирічні квоти на імпорт сірчаної кислоти і олеума, що призвело до зростання цін на ресурс вітчизняного виробника.

«Після обмеження імпорту українські постачальники моментально підняли ціни на свій товар. Вартість на сировину вітчизняного виробництва порівняно з імпортною виросла на 89%, в окремих випадках на 107%. Тож результатом стали додаткові затрати покупців сировини (378 млн грн. на рік) і збагачення навіть не самих виробників, а компаній-прокладок. Бо ж після запровадження квотування фінансові показники наших виробників сірчаної кислоти тільки погіршились», - зазначає «Главком».

Видання також звертає увагу, що після тимчасової зупинки найбільшого виробника сірчаної кислоти – «Сумихімпром» - на ринку утворився штучний дефіцит кислоти.

«Натомість непогано себе почували Торгсервіс та Електропостачзбут, які виступають посередниками ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та Хімічного заводу «Зоря» відповідно», - наголошується в матеріалі.

На думку автора матеріалу, зараз перед Мінекономіки стоїть надважливе завдання – прибрати корупційні схеми минулої влади і скасувати квоти на імпорт сірчаної кислоти. Що здешевить сировину для великих вітчизняних підприємств та дозволить їм швидше вийти на докризові рівні.

«Однак наразі ніякого рішення не приймається, що викликає чимало запитань. Більше того, нещодавно низка народних депутатів звернулися до НАБУ, САП та прокуратури з вимогою ліквідувати корупційну схему. Можливо, розслідування правоохоронців стимулює міністра Ігоря Петрашка прискорити вирішення проблеми», - повідомляє «Главком».

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.