Юрий Терентьев: мифы о монополизации поставок электроэнергии в результате покупки сетей являются чушью

Юрий Терентьев: мифы о монополизации поставок электроэнергии в результате покупки сетей являются чушью

Антимонопольний комітет України дозволив компанії Рената Ахметова ТОВ «ДТЕК Нафтогаз» придбати у групи VS Enerjy контрольні пакети акцій «Київобленерго» та «Одесаобленерго»

Чим обумовлене таке рішення, що таке монополії, чому АМКУ апріорі не веде боротьбу з олігархами і чим вони відрізняються від великих бізнесменів, пояснив в інтерв’ю голова відомства Юрій Терентьєв.

— Двадцять п’ятого квітня АМКУ надав дозвіл ТОВ «ДТЕК Нафтогаз» на придбання акцій «Київобленерго» і «Одесаобленерго». В ЗМІ пишуть, що цим рішенням Комітет дозволив Ахметову викупити ще два обленерго та стати монополістом на ринку електроенергії. За даними авторів програми «Наші гроші» рішення підтримали ви, дві ваші заступниці, а також держуповноважена. Може треба змінити вивіску АМКУ і назватися Монопольним комітетом України?

— На початку розмови хочу пояснити, чим займається згідно з діючим законодавством України Антимонопольний комітет, які рішення і яким чином вони приймаються, що є предметом аналізу. Відразу зазначу: АМКУ не приймає рішення «за» все добре і «проти» усього поганого, або навпаки. Ми маємо чітку, визначену законом компетенцію. А закон, на підставі якого працює Комітет, зобов`язує суб`єктів того чи іншого ринку отримувати дозвіл держави на здійснення економічної концентрації. Такий дозвіл надається у випадках, коли концентрація бізнесу не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку. Якщо навпаки – дозвіл не надається. По-друге: дозвіл не надається, якщо вже існуюче монопольне (на приклад, природне) становище значно посилюється, що може призвести до ще більшого обмеження конкуренції на ринку. Тобто, ми визначились з вами, що такі явища, як концентрація, монополізація, обмеження конкуренції можуть виникати на будь-якому ринку.

Тепер, що стосується дій «ДТЕК Нафтогаз» з придбання активів «Київобленерго» і «Одесаобленерго». Претензії до цієї угоди містяться в листі за підписами народних депутатів України  Андрія Геруса, Сергія Лещенко і Вікторії Войцицької, який АМКУ отримав 31 березня 2019 року. Протягом 3 місяців ми займалися розслідуванням відповідної справи про концентрацію. Такі справи виникають тоді, коли ми передбачаємо, що певні дії з концентрації потенційно можуть мати негативні наслідки. В такому разі, АМКУ не надає дозвіл автоматично, а спочатку ретельно вивчає та аналізує ситуацію.

На нашому офіційному сайті була розміщена інформація про початок справи. Ми запросили всі зацікавлені сторони надати інформацію щодо можливих негативних наслідків, відправили прямі запити на адресу державних органів: НКРЕКП, Міненерговугілля, Української асоціації незалежних постачальників електроенергії, Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, учасників ринку генерації, та інших ринків. Повторююсь, що єдиний негативний висновок у цій справі ми отримали електронною поштою від трьох народних депутатів України. Більше жодної негативної інформації щодо заявлених дій ДТЕКу до нас не надходило.

Про які ж потенційні ризики пишуть автори цього листа? Вони стверджують, що придбання двох обленерго начебто призведе до монополізації ринку електропостачання. Але це повна нісенітниця, з чого можна зробити висновок, що подібні претензії є, скоріше, суто політичними, оскільки справа жодним чином не стосується ринку постачання електрики. На мій погляд, такі заяви грунтуються на негативних підсвідомих асоціаціях, які виникають у  пересічних громадян щодо компаній «ДТЕК», «ВС Енерджі» та «Обленерго». Люди чомусь вважають, що зазвичай ці компанії діють всупереч інтересам споживачів, і це, безумовно, є помилкою.

Розглядаючи цю конкретну справу про концентрацію, АМКУ проаналізував всі ймовірні наслідки для конкретних ринків. І ось, до яких висновків ми дійшли. Компанія «ДТЕК Нафтогаз» має вертикально інтегровані активи з видобутку вугілля. Разом з тим, вона є власником активів на ринку генерації електроенергії. Але, між генерацією та постачанням електроенергії до кінцевого споживача є кілька ланок. Головна з них — енергоринок, оскільки вся електроенергія, яка виробляється генерацією, купляється енергоринком. Тобто, ті, хто виробляють електроенергію не постачають її споживачу. Так проголошує закон! Як би хто не демонізував обленерго, законодавством передбачено розмежування функцій виробництва,  розподілу та постачання електрики. І це є принциповим моментом у цій концентрації, який перекреслює усі доводи, а точніше – припущення народних депутатів.

— Можете назвати суму, за яку купили акції цих двох обленерго. Ходять чутки про 250 млн доларів?

— Я не маю права розголошувати цю інформацію – вона конфіденційна.  Скажу лише те, що подібна концентрація активів обленерго не призведе до монополізації ані ринку розподілу, ані ринку генерації, а ні ринку постачання електроенергії. ДТЕК придбавав лише частину активів, пов`язаних з діяльністю оператора системи розподілу електроенергії, тобто це — виключно мережа, яка жодним чином не займається постачанням електричної енергії на територіях Київської і Одеської областей. Ми проаналізували ситуацію, підготовили матеріали та опитали суб’єктів ринку. Так ось, навіть антагоністи ДТЕКУ не висловили жодних заперечень щодо економічної складової угоди, адже в цьому договорі присутні суб’єкти – генерації, оператори системи розподілу і постачання. Таким чином, юридичних підстав казати про монополізацію якогось з цих енергетичних ринків немає.

— Чи правда, що після придбання двох обленерго «ДТЕК Нафтогаз» контролюватиме 35% ринку постачання електроенергії?

— Компанія ДТЕК займається генерацією. І якщо брати весь пиріг виробленої електроенергії, яка купляється енергоринком, доля ДТЕК в генерації складає близько 25%. Разом з тим, доля «Енергоатому» трохи перевищує 50%. Що таке є обленерго — оператор системи розподілу. Це мережа, яка знаходиться в межах певної територіальної одиниці. І на момент подачі заяви на концентрацію, компанії ДТЕК належав контроль операторів системи розподілу електроенергії Києва, Дніпропетровської і частини Донецької області. Слід зазначити, що цей бізнес є природною монополією. Нема економічного сенсу дублювати, створювати нову, мережу розподілу. Це є регульований ринок, який завжди знаходився у стані повної природної монополії. Придбання одним суб’єктом ринку розподілу електроенергії додаткової мережі в іншому регіоні не призводить до створення монополізації національного ринку, оскільки ці ринки суто територіальні і вони не пов’язані між собою. Для більш чіткого уявлення ситуації, можна привести наступний вимишлений приклад. Скажімо, в одному багатоквартирному будинку є ліфт  і в іншому багатоквартирному будинку є ліфт. Якщо один суб’єкт придбав обидва ліфти, він не став ліфтовим монополістом, оскільки один ліфт є певним економічним благом в межах лише одного будинку та не конкурує з іншим. Так саме можна казати і про мережу розподілу електроенергії.

— Прес-служба АМКУ повідомила, що така «концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках». Поясніть, будь ласка, як вимірюється поняття «суттєве» і «несуттєве»?

— На певному ринку є конкуренція і є обставини, які можуть обмежувати цю конкуренцію. Дивлячись на цю конкретну транзакцію, ми вбачаємо, що є не тільки негативний суспільний резонанс навколо української енергетики і всього того, що пов’язане з діяльністю олігархів чи монополістів. До речі, це не завжди ідентичні терміни. Аналізуючи можливі негативні наслідки від цієї концентрації, ми не заспокоїлися відповідями суб’єктів ринку, які стверджували про відсутність ризиків. Ми бачимо, що насправді, створення вертикально інтегрованої компанії, де є генерація та оператор системи розподілу, потенційно може створювати умови обмеження конкуренції. Адже ОРС — природна монополія, а споживачі підключені саме до неї.  В свою чергу, генерація сьогодні є відокремленим бізнесом,  але в умовах нової моделі ринку самостійно постачатиме електроенергію споживачам. Таким чином ОРС можуть вчиняти певні дії щодо штучного створення перешкод іншим суб’єктам користуватися мережами, на користь власної генерації.

Я особисто, як голова АМКУ, вбачаю, що ймовірність такого сценарію є можливим потенційним ризиком цієї концентрації. Але діяльність оператора системи розподілу є регульованою з боку НКРЕ і унеможливлення подібних порушень є завданням саме Регулятора через ліцензійні умови. В цих умовах заборонено створювати штучні перешкоди для незалежних постачальників або привілейовані умови для певних суб’єктів. Проте ми пішли ще далі. Ми не лише попередили ДТЕК про те, що певні дії заборонено законом. АМКУ надав дозвіл під умову, що протягом 5 річного строку ДТЕК виконуватиме певні зобов’язання. Якщо вони не виконуватимуться рішення буде скасовано.

— Незважаючи на те, що Порошенко впродовж своєї каденції дуже багато говорив про деолігархізацію, у багатьох складається враження, що своїми діями і рішеннями АМКУ потурає олігархам ще більше монополізувати ринки. Чому так?

— Є сприйняття, а є реальність. Є правда, а є відчуття. Біда в тому, що громадське уявлення дуже легко формується за допомогою інструментів інформаційного впливу. Погодьтеся, якщо постійно писати нісенітниці про те, що ця конкретна концентрація веде до монополізації ринку постачання електроенергії, а це є стовідсоткова неправда; якщо тисячу разів повторювати, що АМКУ призвів до гіпермонополізації бізнесу Ахметова, то напевно у людей, які їдуть у автобусі на роботу і слухають це по радіо, виникнуть негативні емоції по відношенню до Комітету. Все це робиться з одного боку для того, щоб дискредитувати АМКУ, цілком можливо  і задля того, щоб захватити його.

— Хто прагне захопити АМКУ?

— Про це я не знаю. Проте, якщо постійно формувати негативний імідж відомства через штучні неправдиві новини манипулятивного толку, то це вочевидь робиться кимось і для чогось.

— Чи були у вас за останній час якісь розмови або особисті контакти з Ахметовим?

— Жодного разу у своєму житті я не бачив Ахметова і контактів із ним в мене ніколи не було. В практиці АМКУ було кілька рішень щодо підприємств групи СКМ. Незважаючи на абсолютну прозорість та законність цих рішень, всі вони набували в ЗМІ широкого негативного розголосу.  Колись АМКУ надав дозвіл компанії «Метінвест» на придбання активів Дніпровського коксохімічного заводу. Це питання досить довго, 4-5 років розглядалося АМКУ. В результаті «Метінвест» придбав завод, який має долю виробництва коксу в Україні на рівні 5%. Потенційно негативні наслідки для ринків були пов’язані з похідною продукцією коксохімічного виробництва. Разом з тим, ризики були, підкреслю, потенційними, а ЗМІ висвітлювали цю історію таким чином, мовляв АМКУ мав оштрафувати Ахметова на 500-600 млн доларів. Цілковита маячня! ЗМІ писали, що рішення Комітету потурає монополісту. Але ніхто навіть не проаналізував зміст документу. Сьогодні популярності набирає новий міф у справі ДТЕК, мовляв, відбувається монополізація ринку постачання електроенергії. Насправді, це також є безглузда брехня. Концентрація взагалі не стосується цих ринків.

— Як ви особисто ставитеся до олігархів і до такого явища, як олігархат?

— Я прийшов на посаду голови АМКУ з приватного бізнесу. До призначення в 2015 році 38 років свого життя прожив у тому ж медіа середовищі, їздив в інститут, ходив на роботу, отримував на картку зарплатню, чув новини. Тому ставлення – як у всіх українців. На посаді голови АМКУ чітко зрозумів, що моє особисте завдання полягає в тому, щоб створити дієве, ефективне, конкурентне антимонопольне відомство в Україні. В Україні є проблеми, пов’язані з системними історичними явищами. Наприклад, за радянських часів існувало певне підприємство, яке протягом 40 років обслуговувало весь СРСР. Потім воно було приватизоване певною особою і почало працювати за схемою: 90% — на експорт, 10% — на внутрішній ринок. Таких випадків дуже багато: хімічна, металургічна та інші галузі. В країні є мільярдери, які отримують надприбутки і це сприймається суспільством негативно. Але ніхто не ставить питання, яким чином цю проблему можна вирішувати інструментами антимонопольного комітету. Я хочу пояснити, оскільки це розуміє лише 1% населення, що АМКУ бореться із зловживаннями монопольним становищем, а не з особисто з олігархами і фактом існування монополіста як таким. В Америці, наприклад, є Тесла, вона випустила унікальний електромобіль. Так ось, в США такє монопольне становище, яке виникло внаслідок інновацій вітається. В Україні ж монопольне становище зазвичай виникає внаслідок непрозорої приватизації активів радянських часів або дуже близьких зав’язків олігархів з владою.

— Які найболючіші питання в Україні?

— Дуже серйозна робота ведеться в хімічній галузі та в енергетиці. Два роки тому АМКУ прийняв рішення по монополізації ринку тютюнових виробів. У нас є дуже багато антиконкурентних практик у сфері фармацевтики. Знаєте, до речі, що відрізняє олігарха від крупного бізнесмена? Відповім, — ступінь його пов’язаності з владою. Люди, яких називають в Україні олігархами, зазвичай працюють у сферах, що охороняються державним регулюванням. Самі по собі підприємства дуже рідко порушують антимонопольне законодавство. Якщо, наприклад, ми кажемо умовно про авіакомпанію, то розподіл маршрутів або доступ до аеропорту не є проблемою перевізника. Це проблема аеропорту і відповідних служб. Ми з 2015 року працюємо над лібералізацією авіаційних перевезень, намагаючись разом з державною авіаційної службою створити прозорі правила доступу до маршрутів та унеможливити захоплення того чи іншого напрямку одним перевізником. І в спільних діях досягли успіхів.

— Як часто ви обговорювали роботу АМКУ з Петром Порошенко?

— На жаль не так часто. У мене відбувалися з Президентом поточні зустрічі один раз на 4 місяці. Я інформував про поточну діяльність Комітету, що ми плануємо робити, які розслідування ведемо. Згідно із законом, АМКУ є державним органом, який підзвітний Верховній Раді і підконтрольний Президенту. Голова АМКУ призначається на посаду парламентом строком на 7 років а державні повноваженні — за поданням голови АМКУ Прем’єр-міністру, який робить потім подання Президенту України.

— У вас є бажання залишитися на своїй посаді після інаугурації Володимира Зеленського?

— Строк моїх повноважень спливає 19 травня 2022 року.

материалы рубрики
Раскрыт главный секрет команды Зеленского: «только два требования» Politeka on-line
Раскрыт главный секрет команды Зеленского: «только два требования»
Евгений Рыбчинский: «Референдум не будет иметь юридической силы» Politeka on-line
Евгений Рыбчинский: «Референдум не будет иметь юридической силы»
Гайдай рассказал о новой избирательной системе: «лучшая реформа Зеленского» Politeka on-line
Гайдай рассказал о новой избирательной системе: «лучшая реформа Зеленского»