Заяви генерального прокурора Юрія Луценка відображають двозначну природу і діяльність генерального прокурора, і всієї української влади, вважає політолог Петро Олещук
Коментуючи звинувачення генпрокурора на адресу «Українського вибору», політолог звернув увагу, як багато і живописно Юрій Луценко говорив про справу Савченко, то прив’язуючи до нього Саакашвілі і Медведчука, то натякаючи на Юлію Тимошенко.
«Щодо всіх цих заяв, вони, як на мене, досить двозначні і в загальному відображають двозначну природу і діяльність генерального прокурора і всієї української влади. Чому я говорю про двозначность? Луценко так багато, так мальовничо все описав, кажучи про зв’язки Савченко-Рубана з Медведчуком … і Саакашвілі він прив’язував, і натяками давав зрозуміти, що тут і Тимошенко якимось чином задіяна … Що об’єднує всіх цих людей, крім того, що вони в тій чи іншій ситуації можуть розглядатися в якості опонентів нинішньої влади, нинішнього президента, я не знаю. Особисто мені важко уявити глобальну змову, в який всі ці люди були якимось чином включені і вирішували якісь спільні завдання», – розповів експерт в ефірі NewsOne.
У той же час справа Савченко-Рубана, вважає політолог, в цьому контексті має два виміри.
«Перший вимір – юридичний, основний. Це перевезення зброї, розмови Рубана та Савченко про збройні атаки тощо … Але цю справу також оточує шлейф політичних заяв. Проблема в тому, що це не юридичні факти», – підкреслив Олещук.
Експерт також пояснив, як звинувачення Луценка співвідносяться із заявою президента Порошенка, який назвав Медведчука найефективнішим переговірником.
«Луценко начебто згадує «Український вибір», говорить про якусь ідеологію, про нібито спроби державного перевороту, але при цьому не вказує прямо на Медведчука, а намагається це подати настільки двозначно, щоб не суперечити офіційній позиції президента і, в той же час, надати відповідь потенційним критикам. Генеральний прокурор каже те, що, можливо, хтось хоче від нього почути. Але каже максимально двозначно, щоб у будь-який момент цю ситуацію можна було переграти. Крім того, це звичайна тактика його поведінки – він завжди робить максимально гучні і гострі заяви, які з часом забуваються, але їх характер запам’ятовується», – звернув увагу політолог.
Тим більше що в подібних ситуаціях все можна списати на непрофесійних підлеглих, корумповані суди і суддів, вважає Олещук.
«Ну і не забуваємо, що у нього зараз досить неоднозначні відносини з нашими західними партнерами, пов’язані зі спробами змінити порядок призначення керівництва НАБУ. Були відповідні атаки з боку ГПУ на антикорупційні органи і дуже різка реакція з боку Сполучених Штатів, був скасований візит Луценка в США, і ми досі не знаємо, врегулював генеральний прокурор цю проблему зі США. Тому цілком можливо, що таким чином Луценко також демонструє свою принциповість і незалежність », – підсумував політолог Петро Олещук.
