24 червня у Туреччині відбулися вибори, перемогу на яких отримав чинний президент Реджеп Таїп Ердоган

Ердоган переміг у першому турі виборів, маючи трохи більше 52% голосів, тоді як його головний конкурент Мухаррем Індже посів друге місце, набравши понад 30%.

Парламентські вибори підтвердили успіх Ердогана: його партія AKP, хоча і не набрала більшості, але разом зі своїми багаторічними партнерами-націоналістами має достатньо голосів, щоб сформувати стабільну більшість.

Перемога Ердона матиме свої наслідки і для України.

Враховуючи останні тенденції (в тому числі відновлення імперських амбіцій), у Туреччині доволі популярною стає тема кримських татар.

ердоган

І хоча Анкара може бути непоганим партнером для України, зокрема щодо перемовин з РФ зі звільнення політв’язнів та як комунікаційний міст з кримськими татарами, надмірна зацікавленість турків щодо Криму становить і певні стратегічні загрози для України.

Туреччина намагається сформувати власні альянси на противагу американсько-європейському впливу. Тому після виборів Ердоган і надалі зближуватиметься з РФ та Іраном у своїй сирійській та іракській політиках, оскільки обидві країни є зручнішими партнерами для Анкари – вони не заважають Ердогану розбиратися з курдами.

Зростання кількості спільних проектів з РФ та Іраном у галузях ВПК та енергетики додатково зміцнюватиме цей альянс, який, утім, поки що не варто називати стратегічним чи довготривалим.

Треба враховувати, що подальше зближення Туреччини з РФ та паралельна зацікавленість Анкари у питанні кримськотатарської автономії можуть призвести до небажаних для України наслідків у майбутньому. Особливо – коли на порядку денному постане питання повернення Криму до складу України.

Риторика Реджепа Таїпа Ердогана та його амбітні зовнішньополітичні плани перетинаються з інтересами України в Криму.

Для самої Анкари кримське питання має щонайменше дві цінності – налагодження тісніших стосунків з кримськими татарами як потенційними союзниками та зближення з Росією по лінії співпраці з питання кримських татар. Кремль може отримати непоганий інструмент тиску та впливу на татар через свого турецького союзника і таким чином перехопити ініціативу в України.

За матеріалами ЄП