Чубаров Рефат Абдурахманович: правовірний з комуністичним минулим

Чубаров Рефат Абдурахманович: правовірний з комуністичним минулим

Чубаров Рефат Абдурахманович – один з лідерів кримськотатарського народу, активний борець проти російської агресії в Криму.

Біографія

Народився 22 вересня 1957 року в Узбецькій РСР, в місті Самарканді. Його сім’я була вислана з Криму (село Ай-Серез) в 1944 році під час депортації кримських татар. У 1968 році разом з батьками повернувся до Криму.

Освіта

З 1974 по 1975 рік навчався ПТУ №1 в Сімферополі.

Після служби в армії з 1975 по 1977 рік навчався в Московському історико-архівному інституті, який закінчив у 1983 році з дипломом історика-архівіста.

Сім’я

Одружений на Інгрід Вальстоне (1960). Виховав трьох доньок: Риту (1983), Динару (1987), Ніяру (1996).

Рефат Чубаров

Кар’єра

Починав трудову діяльність каменярем у військовій частині в місті Тирасполь (Молдова).

У 1983-1984 роках працював архівістом і старшим архівістом в Центральному державному архіві Жовтневої революції і соціалістичного будівництва в Ризі. У 1984-1991 роках обіймав посади директора і старшого наукового співробітника цього архіву.

Політична діяльність Чубарова почалася в 1989 році, коли він став депутатом Ризької Ради народних депутатів, куди був обраний від фракції Народний фронт Латвії. У 1990-1991 роках був членом Державної комісії з проблем кримськотатарського народу при Раді Міністрів СРСР.

У 1994 році був обраний до Верховної Ради Автономної республіки Крим. Займався питаннями національної політики кримських татар, був членом, а пізніше і головою постійної комісії Верховної Ради АРК з національної політики і проблем депортованих громадян. У 1995-1998 роках – заступник Голови Верховної Ради Криму.

У 1998 році від партії «Народний Рух» був обраний до Верховної Ради України. Очолював підкомітет з питань депортованих народів, національних меншин і жертв політичних репресій Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. З 2000 року по 2002 рік обіймав посаду першого заступника голови цього Комітету.

У 2002 році пройшов до Верховної Ради від блоку партій «Наша Україна». У цій каденції також був заступником голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

З 2006 року по 2007 рік – депутат Верховної Ради України V скликання від блоку «Наша Україна». Також працював секретарем Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У 2009 році Рафат Чубаров очолює Світовий конгрес кримських татар. У 2010 році знову стає депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим VI скликання. З листопада 2013 року – голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Після захоплення Росією Криму вступає в опозицію до російської влади, і вже в травні 2014 «прокурор Криму» Наталія Поклонська виносить попередження главі Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову про недопущення «ведення екстремістської діяльності». Йому забороняють в’їзд на територію Криму на п’ять років.

У жовтні 2014 року Рефат Чубаров балотується до Верховної Ради України за списками Блоку Петра Порошенка, але не проходить. Однак в травні 2015 року все ж стає народним депутатом і проходить в парламент на місце, що звільнилося після Степана Барни, який переходить на посаду голови Тернопільської обласної адміністрації

1 листопада 2018 року було включено до списку українських фізичних осіб, проти яких російським урядом введено санкції.

Рефат Чубаров

Компромат

У багатьох противників Чубарова викликає подив його вдала кар’єра за часів СРСР «За часів Радянського Союзу він зробив неабияку кар’єру в навколопартійних структурах. Наріжним каменем цієї кар’єри став вдалий шлюб з якоюсь Інгрідою Вальтсоне, дочкою тодішнього високопоставленого керівника Комітету держбезпеки Латвійської РСР. Мабуть, завдяки саме його протекції представник репресованого і не реабілітованого ні за Хрущова, ні за Брежнєва народу зайняв відповідальний пост».

І звичайно ж, на думку деяких ЗМІ, Чубаров мав відношення до легалізації самозахоплення земель кримськими татарами в Криму. «Відбувалося це так: з Києва надсилався розроблений генплан територій, куди включалися водопостачання, дороги та інша комуналка. Татари, що направляються Меджлісом, були проти цього аж до демонстрацій і перекриття доріг. А після цього просто захоплювали ці ж землі, захищали їх парканом і ставили свої будинки. Нерідко ці «будинки» виглядали як незрозуміле архітектурна споруда два на два метри. Через кожні 5 метрів. Лідери татар від цього нахабнішали ще більше і захоплювали все більш ласі шматочки землі, вже не тільки під житлові споруди, а й під бізнес – магазини, кафе і ресторани».

Ну, і компромат, який можна знайти на 80% чоловіків і жінок, це звинувачення Чубарова в подружній невірності. «У Криму Чубаров завів «другу дружину», якусь Гюльнару Бекірову. Вона займається історією кримськотатарського народу і працює в Меджлісі. Рефат і Гюльнара разом приходять на роботу, разом йдуть з неї, разом їздять у відрядження і живуть в одній квартирі».

Декларація

Відповідно до декларації за 2018 рік, Рефат Чубаров заробив 406339 грн в якості зарплати народного депутата, ще 422 880 грн отримав на виконання депутатських повноважень і 15 тисяч гривень в якості компенсації на проїзд. Пенсія склала 86852 гривні.

Дочка Чубарова отримує стипендію 6500 гривень на рік

Готівкою задекларовано 60 тисяч гривень, 4 тисячі доларів, на вкладах в банках розміщено близько 93 тисяч гривень.

У власності нардепа квартира в Києві площею 885 квадратних метра, земельну ділянку в Криму площею 1000 квадратних метра, житловий будинок площею 150 квадратних метра в Сімферополі. Він також володіє часткою в 1,62% телевізійної компанії «Антей-СВ».

матеріали рубрики
Артур Палатный: біографія і досьє Досьє
Артур Палатный: біографія і досьє
Овраменко Олена Вікторівна: досьє на депутата Київради і власницю “примарних” ресторанів Досьє
Овраменко Олена Вікторівна: досьє на депутата Київради і власницю “примарних” ресторанів
Ноздря Вадим Ігорович: досьє на депутата Київради і “тіньового професіонала” бізнесу Досьє
Ноздря Вадим Ігорович: досьє на депутата Київради і “тіньового професіонала” бізнесу
Никорак Ірина Петрівна: «людина» Присяжнюка і «любителька» китайських грошей Досьє
Никорак Ірина Петрівна: «людина» Присяжнюка і «любителька» китайських грошей
Меліхова Тетяна Іванівна: депутат Київради, “людина” Мокроусова і фракційний “бунтар” Досьє
Меліхова Тетяна Іванівна: депутат Київради, “людина” Мокроусова і фракційний “бунтар”
Ставніцер Андрій Олексійович: український бізнесмен із західним підходом Досьє
Ставніцер Андрій Олексійович: український бізнесмен із західним підходом
Манойленко Наталія Вікторівна: досьє на депутатку, яка зі скандалом “реанімувала” фракцію «Самопоміч» Досьє
Манойленко Наталія Вікторівна: досьє на депутатку, яка зі скандалом “реанімувала” фракцію «Самопоміч»
Маляревич Олесь Вікторович: досьє на “піар-майстра” і депутата Київради, який “підставив” дітей під час катастрофи Досьє
Маляревич Олесь Вікторович: досьє на “піар-майстра” і депутата Київради, який “підставив” дітей під час катастрофи
Левін Володимир Ілліч: найбагатший депутат Київради, володар мільйонів при нульових доходи Досьє
Левін Володимир Ілліч: найбагатший депутат Київради, володар мільйонів при нульових доходи
Лобан Юлія Михайлівна: депутат Київради з трьома вищими освітами, яка за рік не заробила ні копійки Досьє
Лобан Юлія Михайлівна: депутат Київради з трьома вищими освітами, яка за рік не заробила ні копійки
Майзель Сергій Петрович: депутат Київради, земельний “схемщик” і “любитель” криптовалюти Досьє
Майзель Сергій Петрович: депутат Київради, земельний “схемщик” і “любитель” криптовалюти
Калініченко Дмитро Юрійович: “людина” Хмельницького і бідний депутат, який “хвалиться” друзями Досьє
Калініченко Дмитро Юрійович: “людина” Хмельницького і бідний депутат, який “хвалиться” друзями