Чубаров Рефат Абдурахманович – один з лідерів кримськотатарського народу, активний борець проти російської агресії в Криму.
Біографія
Народився 22 вересня 1957 року в Узбецькій РСР, в місті Самарканді. Його сім’я була вислана з Криму (село Ай-Серез) в 1944 році під час депортації кримських татар. У 1968 році разом з батьками повернувся до Криму.
Освіта
З 1974 по 1975 рік навчався ПТУ №1 в Сімферополі.
Після служби в армії з 1975 по 1977 рік навчався в Московському історико-архівному інституті, який закінчив у 1983 році з дипломом історика-архівіста.
Сім’я
Одружений на Інгрід Вальстоне (1960). Виховав трьох доньок: Риту (1983), Динару (1987), Ніяру (1996).
Кар’єра
Починав трудову діяльність каменярем у військовій частині в місті Тирасполь (Молдова).
У 1983-1984 роках працював архівістом і старшим архівістом в Центральному державному архіві Жовтневої революції і соціалістичного будівництва в Ризі. У 1984-1991 роках обіймав посади директора і старшого наукового співробітника цього архіву.
Політична діяльність Чубарова почалася в 1989 році, коли він став депутатом Ризької Ради народних депутатів, куди був обраний від фракції Народний фронт Латвії. У 1990-1991 роках був членом Державної комісії з проблем кримськотатарського народу при Раді Міністрів СРСР.
У 1994 році був обраний до Верховної Ради Автономної республіки Крим. Займався питаннями національної політики кримських татар, був членом, а пізніше і головою постійної комісії Верховної Ради АРК з національної політики і проблем депортованих громадян. У 1995-1998 роках – заступник Голови Верховної Ради Криму.
У 1998 році від партії «Народний Рух» був обраний до Верховної Ради України. Очолював підкомітет з питань депортованих народів, національних меншин і жертв політичних репресій Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. З 2000 року по 2002 рік обіймав посаду першого заступника голови цього Комітету.
У 2002 році пройшов до Верховної Ради від блоку партій «Наша Україна». У цій каденції також був заступником голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
З 2006 року по 2007 рік – депутат Верховної Ради України V скликання від блоку «Наша Україна». Також працював секретарем Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
У 2009 році Рафат Чубаров очолює Світовий конгрес кримських татар. У 2010 році знову стає депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим VI скликання. З листопада 2013 року – голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Після захоплення Росією Криму вступає в опозицію до російської влади, і вже в травні 2014 «прокурор Криму» Наталія Поклонська виносить попередження главі Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову про недопущення «ведення екстремістської діяльності». Йому забороняють в’їзд на територію Криму на п’ять років.
У жовтні 2014 року Рефат Чубаров балотується до Верховної Ради України за списками Блоку Петра Порошенка, але не проходить. Однак в травні 2015 року все ж стає народним депутатом і проходить в парламент на місце, що звільнилося після Степана Барни, який переходить на посаду голови Тернопільської обласної адміністрації
1 листопада 2018 року було включено до списку українських фізичних осіб, проти яких російським урядом введено санкції.
Компромат
У багатьох противників Чубарова викликає подив його вдала кар’єра за часів СРСР «За часів Радянського Союзу він зробив неабияку кар’єру в навколопартійних структурах. Наріжним каменем цієї кар’єри став вдалий шлюб з якоюсь Інгрідою Вальтсоне, дочкою тодішнього високопоставленого керівника Комітету держбезпеки Латвійської РСР. Мабуть, завдяки саме його протекції представник репресованого і не реабілітованого ні за Хрущова, ні за Брежнєва народу зайняв відповідальний пост».
І звичайно ж, на думку деяких ЗМІ, Чубаров мав відношення до легалізації самозахоплення земель кримськими татарами в Криму. «Відбувалося це так: з Києва надсилався розроблений генплан територій, куди включалися водопостачання, дороги та інша комуналка. Татари, що направляються Меджлісом, були проти цього аж до демонстрацій і перекриття доріг. А після цього просто захоплювали ці ж землі, захищали їх парканом і ставили свої будинки. Нерідко ці «будинки» виглядали як незрозуміле архітектурна споруда два на два метри. Через кожні 5 метрів. Лідери татар від цього нахабнішали ще більше і захоплювали все більш ласі шматочки землі, вже не тільки під житлові споруди, а й під бізнес – магазини, кафе і ресторани».
Ну, і компромат, який можна знайти на 80% чоловіків і жінок, це звинувачення Чубарова в подружній невірності. «У Криму Чубаров завів «другу дружину», якусь Гюльнару Бекірову. Вона займається історією кримськотатарського народу і працює в Меджлісі. Рефат і Гюльнара разом приходять на роботу, разом йдуть з неї, разом їздять у відрядження і живуть в одній квартирі».
Декларація
Відповідно до декларації за 2018 рік, Рефат Чубаров заробив 406339 грн в якості зарплати народного депутата, ще 422 880 грн отримав на виконання депутатських повноважень і 15 тисяч гривень в якості компенсації на проїзд. Пенсія склала 86852 гривні.
Дочка Чубарова отримує стипендію 6500 гривень на рік
Готівкою задекларовано 60 тисяч гривень, 4 тисячі доларів, на вкладах в банках розміщено близько 93 тисяч гривень.
У власності нардепа квартира в Києві площею 885 квадратних метра, земельну ділянку в Криму площею 1000 квадратних метра, житловий будинок площею 150 квадратних метра в Сімферополі. Він також володіє часткою в 1,62% телевізійної компанії «Антей-СВ».
