Слово, моя ти єдина зброє,
Ми не повинні загинуть обоє.
Л. Костенко
Передбачення майбутнього, що буде з Україною - невдячне заняття. Однак, ми бачимо, що країна входить в зону загальної бідності, злиднів і безробіття. Низької якості освіти, медицини, науки, культури, мізерних пенсій, високих тарифів. Народ живе у світі страху, брехні, зла, корупції чиновників, політичних ігор.
Президент В. Зеленський будує свою політику на теорії соціолога ж. Сореля про те, що люди, які не володіють інтелектуальний рівнем схильні більше довіряти міфам, популізму, відосикам, які не потребують пояснення. Міфи не обов'язково розуміти, їм важливо. І влада "Слуг" В. Зеленського привчає людей вірити в мрію, ідолів, а не ідеалу.
Смішно чи не так? Хто керує нашою країною? Ермаки, шефіри. Хто вони? Що зробили? І це наша влада? Господи Боже! Як це все пережити?
Задля "Слуг" В. Зеленського депутатство-це лише тимчасова забава при дозвільній нудьзі. Думати про свій народ вони не можуть. Так, і між собою, вони чужі один одному, між ними немає нічого спільного, ні дружби, ні ідейних думок. Вони лише сидять за одним столом і бенкетують у темряві, які очікують загальної небезпеки, загального страху за розвал країни, за прийняття ними в турборежимі, вночі неконституційних законів за рішенням в. Зеленського. І це вже не харківські рішення. Це страшніше і небезпечніше. Як сказав поет: "Це або темрява, або чума, або Шибениця". А історія з депутатами від" Слуг " г. Леросом, о. Поляковим та іншими - це для них щасливий випадок. У цих депутатів прокинулася совість. Совість-це усвідомлювати себе людиною, а не зозулею офісу президента, як у годиннику, яку заведуть і кукуй, що скаже, жага любові і справедливості, вірність країні і Своєму народові.
Ці Савли перетворилися на гуманних Павлів. Вважаю, що за ними підуть і інші, заблукали вівці. І, мабуть, головне питання.
А все ж надія в серці тліє. Життя покаже, де правда! І народ відкриє очі, поки Велика гроза все не знесла, не сміла в нашій Вітчизні. Влада в. Зеленського повинна зрозуміти, що не даремно, не випадково і без волі Бога таємницею прогриміли над країною грози Помаранчевої революції, революції Гідності і народ не охолов від пережитого і не хоче жити по-старому, колишніми почуттями, думками, міфами, відосиками від влади. Багато нажито і пережито. Народ пам'ятає ці події, пам'ятає смерть "Небесної сотні", загиблих під час війни з Росією і гинуть щодня наших синів і дочок.
Ні! Український народ не повернеться на старі позиції, він виріс, став мудрішим, та й історично став старшим.
Вас надто любили люди,
А ви їх так ошукали.
Л. Костенко
Український Журналіст Павло Іллюша
