Пішло коткування громадської думки тут і в світі щодо реалізації «мінської змови».

І в цьому сенсі мене не дуже турбує те, що Крим «миротворці» прагнуть вивести за дужки. У Криму якраз все розвивається відносно правильно – не зусиллями України, а окупантів, але й так годиться.

Мирний процес буде болісним

Окупанти та їхні посібники, які становлять місцеву владу, демонструють видатні управлінську бездарність і презирство до нагальних потреб населення. Всі ці переділи власності, непрацюючі енергомости, убогі ремонти того, що простояло б ще десяток років, працюють на Україну. Плюс неприкрите придушення будь-якого вольнодумства.

Так, до возз’єднання повинна збутися заповітна мрія совкових пенсіонерів «померти в Росії» – туди їм і дорога. Так, між нами є дурість і зрада, але немає великої крові. Ні відрубаних рук з витатуйованими тризубами. Немає тих, хто присягнувся помститися за полеглих батьків, родичів, друзів.

А з Донбасом всього цього, на жаль, в надлишку.

Відносно Криму необхідно вибудовувати схему Тайваню, шанси є. А ось з Донбасом – повне беспросвіття. Всі нормальні дієздатні люди звідти давно виїхали, залишилися або кінчені українофоби, або інертна слухняна маса, або ті, хто ніде нікому не потрібні – пенсіонери та люди без спеціальностей. А також геть отруєна канібальською пропагандою молодь.

Ось як їх інтегрувати в наше і без того роздираєме протиріччями суспільство?

Закрити кордони, говорите? Ну, припустимо, поставки військової техніки і боєприпасів припиняться. А як припинити згубне мовлення російського ТБ? Або хтось вірить, що недоімперія візьме та й вирубає всі свої телепередавачі в 70-кілометровой зоні уздовж українсько-російського кордону?

Але головне: а як на Донбасі відновлювати нормальне життя?

Ремонтувати «закозлені» домни і затоплені шахти? Але ж це промисловість минулого століття, це все навіть в недоімперіі давно позакривали як нерентабельне. Ще у відносно ситні часи на Донбасі виникли вмираючі містечка навколо вичерпані шахт. Зараз багато їх мешканців з голоду пішли до «ополчення», там по троху, але платять.

Так що, і ми продовжимо платити цим виродкам за війну проти України? А розігнавши, чим займемо?

Взагалі, хтось може розповісти план соціально-економічної реабілітації Донбасу?

Ми почнемо видобувати сланцевий газ? Але там геологія така, що цей газ виявиться дорожчий за європейський. І знову дотації з бюджету, тепер не за вугілля, а за газ, але все одно в кишеню Ахметова?

Або будемо будувати в шахтах могильники для ядерних і хімічних відходів – такі плани були при Януковичі?

Або доруйнуємо все, що не встигли зруйнувати мешканці ОРДЛО, і нехай земля відпочиває десяток-другий років? Але куди подіти озлоблене, зубожіле населення, що ненавидить Україну і бажає одержувати з неї довічну компенсацію за «агресію проти мирного волелюбного Донбасу»?

У вас є план, містер Кістіон ?!

Ні, пиляти бюджети на відновлення разом з російськими та європейськими партнерами – ідея, звичайно, надихає владу, але країну вона доб’є гарантовано.

Треба називати речі своїми іменами: під гаслом відновлення територіальної цілісності України розважливо збираються зробити смертельну ін’єкцію трупної отрути.

Але у Порошенка, Пінчука та інших «умиротворителів» про це – ні слова.

Олександр Кочетков, політолог

Фото: news.sever-strasti.com