Директора Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що політикам не варто втручатися в історію. Адже саме це стало однією з причин погіршення польсько-російських відносин. Хоча причин для такого конфлікту зараз вже немає. Адже українці давно визнали свої помилки і дуже симпатизують полякам. Особливо ті регіони, де найбільше прихильників УПА. Про це він розказав в інтерв’ю Politeka.

«Польські політики вважають неприпустимим визнання УПА на державному рівні. Вони говорять про те, що перейменування вулиць на честь Степана Бандери шкодить польсько-українському порозумінню. Це не правда. Саме ті регіони, де вже давно є вулиці і пам’ятники героям УПА, є найбільшими симпатиками Польщі », – підкреслює В’ятрович.

До радості Кремля: як українці з поляками посварилися

Історик пише, що Українці, які жили на територіях українсько-польського конфлікту, ще пам’ятають події 1942 року, 1943 і 1944 років, – які відбувалися на Волині, на території Галичини і в нинішній східній Польщі. Війна між нашими народами тривала до 1947 року, коли уряд вже комуністичної Польщі депортував понад 140 тисяч українців.

“В Україні теж живуть нащадки людей, які були вбиті польськими збройними формуваннями. Потрібно розуміти, що одностороння оцінка польського політикуму може викликати симетричну дію з боку українських політиків. Вони теж можуть заявляти про геноцид українців”, – розповідає історик.

Однак він підкреслює, що це шлях в нікуди. Набагато краще було б говорити про спільний день для вшанування їх пам’яті. Можливо, навіть про якісь спільні пам’ятниках у Варшаві і Києві, біля яких можна було б вшановувати загиблих і виробляти спільні позиції.

Раніше Politeka писала, що визнавши Волинську трагедію геноцидом, Польща нагадує українцям про колишню ворожнечу двох народів. Про це написав у Facebook архієпископ УПЦ КП Євстратій Зоря.