Мешканці Донецка з початком війни виробили низку звичок, які необхідні їм для виживання. Зокрема, вони за звуком навчилися розрізняти, з якої зброї стріляють, наскільки небезпечним може бути обстріл.
Про це йдеться в матеріалі «Сегодня».
Донеччани навчилися розрізняти постріли та залпи з різних видів знарядь за звуком, що часто допомагає їм вижити. “Якщо від залпів тремтіла підлога, значить, стріляли десь поруч – і ми йшли спати до коридору. А якщо лише скло тремтить – не страшно. Залп схожий на вибух салюту, а ось розрив снаряда зовсім інший – різкий потужний хлопок. На мій погляд , найбезпечніше – падіння міни. Її свист можна почути за кілька секунд до падіння, і є час впасти на землю. А ось гаубичний снаряд можна почути лише надворі. В повітрі він шелестить, як осіннє листя, і його дуже важко почути, а якщо “град “- падаєш на землю і молишся. Звуки кулеметної стрілянини для нас стали настільки буденними, що багато хто взагалі не сприймає це як загрозу”, – розповів мешканець Київського району Ілля Табанько.
