Система функціонування НБУ як центрального банку держави вимагає не тільки подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного
Озвучені причини, за якими Гонтарева повинна пітиВідповідальність за проведення валютно-курсової політики повинна плавно перейти до уряду (як це і прийнято в країнах, центробанки яких практикують інфляційне таргетування), має для цього свої важелі впливу: податкові, митні, ліцензійні, – про це в своїй статті для ZN.UA, пише доктор економічних наук Олександр Шаров.
Він заявляє, що в нормальних умовах більш важливим є забезпечення реальної співпраці між центральним банком і урядом.
«Уряд повинен встановлювати центральному банку цільові показники інфляції, маючи на увазі ті параметри, які необхідні для забезпечення економічного зростання. Тобто центральний банк може сприяти економічному зростанню і скороченню зайнятості не самовільно, а забезпечуючи показники монетарної політики, що визначаються урядом як необхідні (і, відповідно, затверджувані парламентом в процесі розгляду економічної програми уряду і державного бюджету)», – пише він.
Він наводить як приклад Нової Зеландії, де першими в світі зайнялися таргетуванням інфляції – її цільовий показник прямо записують в контракт з главою Резервного банку, що відповідає за його виконання посадою або, принаймні, заробітною платою.
«Звичайно, такий підхід передбачає тісні контакти банкірів і чиновників, а постійні (приблизно раз на місяць) зустрічі глави центробанку і міністра фінансів характерні для 75% країн з розвиненою і тільки 30% країн з висхідною економікою», – зазначає він.
