За прогнозами економістів, астрономічні рахунки за комунальні послуги не зможуть сплатити близько половини українців серед тих, кому не вдалося оформити субсидію
Про це повідомляють “Вести“.
«Якщо навіть у Кабміні середній розмір платіжки називали у 2200 грн, а середня зарплатня – 5500 грн, зрозуміло, що близько 50% українців просто фізично не зможуть сплачувати за житлово-комунальні послуги», – говорить економіст Олександр Охріменко.
Постачальники послуг мають намір жорстко боротися із боржниками.
«Теплокомуненерго, водоканали вже давно стали приватними структурами, і вони оголосять війну навіть дрібним боржникам. Мені відомо, що отримати першу тисячу ліцензій приватних виконавців домовилися банкіри і представники сфери ЖКГ”, – розповів виданню юрист Вадим Хабібуллін.
За словами Хабібулліна, це «кредитні» юристи і ті, хто раніше займався комунальними боргами для Держвиконавчої служби. Паралельно Нацбанк подарував приватним виконавцям дієві інструменти, серед яких – можливість стягнути борг із банківського рахунку боржника.
«НБУ підготував зміни в інструкції, якими передбачається право такого виконавця на накладення арешту та примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, завірених нотаріусом», – повідомляє видання.
Деклараціям бути: понад 90% чиновників вже відзвітували про майноЯк розповів адвокат, партнера агентства з питань боргів і банкрутства Андрій Авторгов, весь рахунок не арештовується – банк спише лише суму боргу.
«Але можуть зняти і з кредитного рахунку, якщо там є сума, що перевищує розмір боргу. Заарештовувати із кредитки гроші в «мінус» (навіть якщо дозволяє ліміт) банк не має права», – пояснює адвокат.
Важливі зміни відбулися і в інших «боргових» санкціях. Держава збільшила суму боргу, після якої починається процедура вилучення житла у «комунальних» боржників.
«Раніше втратити житло можна було, якщо борг перевищує 10 мінімальних зарплат (зараз 14 500 грн, – ред.), а в нинішній редакції закону цю суму збільшили до 20 мінімальних зарплат (зараз 29 тис. грн, – ред.)», – зазначає Авторгов.
За словами адвоката, це єдине послаблення для боржників. В іншому заходи стали жорсткішими. Раніше після рішення суду боржнику давалося до семи днів на погашення боргу. Зараз він повинен трохи не вийшовши із залу суду розрахуватися за компослуги. Річ у тім, що якщо раніше в держвиконавців було до шести місяців, щоб накласти арешт на майно, то приватні виконавці повинні порушити виробництво не пізніше наступного дня після рішення суду.
«І якщо в боржника виявлено майно, то не пізніш як на п’ятий день відбуватиметься його арешт і опис», – коментують комунальні юристи.
Ще один запобіжний захід щодо боржників – звернення комунальників до суду із проханням заборонити боржнику виїжджати за межі України. До неї, судячи з Реєстру судових рішень, стали вдаватися все частіше. Причому сума боргу значення не має. У Реєстрі судових рішень є вирок від 13 жовтня райсуду селища Томаківка Дніпропетровської області: «обмежити у праві виїзду» місцевому жителю за борг за послуги «Дніпрообленерго» в 2260 грн.
