Гра в одинокого всесильного правителя в умовах сучасного глобалізованого світу приречена на невдачу
Так прокоментував журналіст Дмитро Гомон в своєму блозі на espreso бажання президента Турції Реджепа Таїпа Ердогана стати новим «збирачем земель» і повернувши частину втрачених територій, прикриваючись метою «захистити своїх» та «відновити історичну справедливість».
Те, що Ердоган вже бачить себе новим султаном, який відродить колишню славу турецької імперії, за останній час з’явилося безліч свідоцтв.
Всупереч Європі: Ердоган заговорив про смертну каруЯк зазначає автор, його імперська риторика актуалізувалась на фоні наступу коаліції на захоплений терористами Мосул (Ірак). Столиця нафтоносної Ніневії за новою доктриною Ердогана – несправедливо відібрана в турків територія. Провладні ЗМІ пишуть, що з цією землею Туреччина б зараз мала більшу вагу у світі.
Також після спроби військового перевороту Ердоган знайшов привід зміцнити внутрішній фронт. Як відомо, він вже декілька місяці успішно придушує зачатки демократії в країні та концентрує владу в своїх руках.
«Ті, хто міг би чинити спротив його політиці побудови нової Османської імперії, або кинуті за ґрати, або залякані, або втекли за кордон. Проведено чистку серед суддів, військових, поліції, державних чиновників, викладачів шкіл та університетів”, – нагадав Гомон.
В планах Ердогана – підкріпити владу і шляхом змін до конституції. Вони мають бути схвалені на референдумі.
«Якщо все пройде так, як задумано, президент отримає всю повноту влади. Це покладе край новій Туреччині, якою ми її знали з часів Кемаля Ататюрка, – вважає експерт. – Однак замість шляху в Європу він надає перевагу регіональним проектам та готується відновити “історичну справедливість”».
Про те, що президент насправді розширює свої володіння свідчать дії турецької армії. Поки що – за рахунок слабших сусідів, Ірака та Сирії.
У своїх виступах Ердоган згадує кордони, які склались після так званого Національного пакту 1920 року, ухваленого парламентом младотурок. На його основі уже намальована карта, яку широко тиражують лояльні Ердогану ЗМІ. Також вона широко гуляє в соцмережах.
На ній до Туреччини доточили частину земель сучасних Сирії та Іраку (зокрема й згаданий Мосул), грецькі острови в Егейському морі, декілька міст в Болгарії та грузинське місто Батумі, а також часточку Азербайджану та Ірану.
Загалом, Ердоган послуговується приблизно такою ж гібридною тактикою, яку використовує російський загарбник Володимир Путін.
«Та на своєму шляху Ердоган буде один, бо його імперські плани йдуть врозріз із інтересами всіх можливих союзників – арабських країн, Ірану, Росії, США, Євросоюзу», – вважає автор.
«Це небезпечна гра, яка може призвести до фатальних наслідків як для самої Туреччини, так і для її сусідів (серед яких і Україна) та всього світу загалом», – додав він.
