Світове глобальне потепління має низку далекосяжних політичних наслідків – усе більше країн виявляють інтерес до Арктики
Як розповів виданню Politeka фахівець із міжнародних відносин Юрій Райхель, окрім питання транспорту і корисних копалин світових лідерів цікавить нарощування бойової потужності.
«Природне явище викликає чималий інтерес до Арктики. Перш за все у північних країн: Росії, США, Канади, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії, Ісландії. Однак ними справа не обмежується. До Арктичної ради – міжурядова організація орієнтована на співпрацю в регіоні – як спостерігачі належить ще 12 держав: Китай, Індія, Японія, Південна Корея, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Польща. Зрозуміло, що питання транспорту і навіть освоєння корисних копалин перш за все вуглеводнів, при всій їхній важливості, не охоплює всіх проблем. На перший план виходять міркування військово-стратегічного та політичного порядків. Саме вони визначають порядок денний», – вважає експерт.
Журналіст зазначив, що Кремль завжди по-особливому ставився до Арктики як до зони бойових дій – будівництво військових баз і військових об’єктів Росією на Арктиці.
В Арктиці знайшли метеостанцію часів Другої світової«СРСР, а услід за ним і Росія дуже ревниво ставилися і ставляться до питання розмежування в Північному Льодовитому океані. У Москві вважають, що маючи найдовшу берегову лінію можна розраховувати на збільшення своєї економічної зони. Зазначимо, що територіальні води зазвичай встановлюються в 12 миль від берега, хоча США це не визнають і наполягають на 3 милях. Ці арктичні наміри Росії зустріли дружну негативну реакцію інших держав. Спочатку з Москвою намагалися вести дискусії і перемовини, але все безрезультатно. Для підкріплення своїх позицій Кремль вирішив нарощувати військову присутність не лише на берегах Північного Льодовитого океану і гирлах великих сибірських річок, а також на островах – починаючи від Землі Франца-Йосипа до Новосибірських островів і острова Врангеля», – зазначив експерт.
