Нового президента США Дональда Трампа можна зрозуміти, якщо залишити в спокої його скандальні заяви перед виборами
Як повідомляє Politeka, оглядач американського видання Slate Вілл Селітан проаналізував поведінку мільярдера і виявив особливості його характеру, які можна використовувати для спілкування з новим президентом США.
- Трамп під час кампанії, пише журналіст, часто грав на страхах і ненависті, нападаючи на мусульман, біженців, нелегальних іммігрантів, а також будь-яких інших «цапів-відбувайлів». Але в глибині душі, єдине, чого він хотів – любові натовпу. «Емоційно, він як дитина. Він може любити інших, але тільки якщо вони спершу полюблять його. І так він бачить своє президентство. У своєму інтерв’ю The New York Times 22 листопада він пояснив, що його робота «піклуватися про людей, які ділом довели свою любов до Дональда Трампа», – констатує Селітан.
- Він мстивий. Коли рейтинг Трампа падав, він атакував Гілларі Клінтон, пресу і колег-республіканців. У ніч після виборів, він заявив, що з образами покінчено, але це не так, адже нападки на ЗМІ, зокрема, CNN, продовжилися.
- У Трампа крихке его. Після висунення від Республіканської партії новий президент радів і зловтішався кілька місяців. Тепер він веде себе також з приводу виборів. У Twitter і інтерв’ю він заявляє, що «з легкістю» переміг Клінтон. В інтерв’ю тому ж NYT він дуже довго хвалився своєю геніальністю і рішучістю на виборах замість того, щоб говорити про майбутню політику.
- Він жадає схвалення. Трамп часто здається байдужим до почуттів інших людей. Це вводить в оману. Він піклується про те, щоб його поважали і любили. Це видно на прикладі NYT, яку він постійно ображав, але водночас шукав зустрічі заради співпраці.
- Його легко заспокоїти лестощами. Трамп – рекордсмен з образ, коли відчуває себе обдуреним або вважає, що до нього поставилися без належної поваги. Але його образи, як і його зобов’язання, легко змиваються малими дозами лестощів.
- Він ганчірка. Трамп ображав людей, обзивав Клінтон, погрожував кільком людям, які спалили прапор США. Але у нього кишка тонка зіткнутися віч-на-віч з мільйонами розгніваних американців. У недавньому інтерв’ю 60 Minutes він відійшов від розмов про депортацію, кримінальної відповідальності за аборти і повторного відкриття правового спору з приводу одностатевих шлюбів.
- Його емоційна м’якість робить його морально слабким. Критики Трампа бачать його хуліганом, який зашкодить країні своєю агресивністю. Це, на думку журналіста, можливе. Але найімовірніше, що він завдасть шкоди, поводячись як маленька собачка, коли потрібен сторожовий пес. Трамп, на думку Селітана, є домашнім улюбленцем президента Росії Володимира Путіна.
- Він підміняє популярністю стандарти поведінки. Трамп бачить світ з точки зору почуттів, а не правил або наслідків. Він якось сказав, що якби міг, то об’єднав своє президентство зі своїм бізнесом. Мільярдер зневажливо ставиться і до фінансової прозорості, не гребуючи маніпуляціями з податковим законодавством.
- Він плутає суперечку з містифікацією. Трамп оперує емоціями, а не фактами, отже його думку легко змінити «тиском». Навіть в питаннях науки він більше залежить від більшості, яка оспорює наукові факти своїми віруваннями. Тому він заперечує і зміну клімату.
- Він байдужий до болю, яку заподіює. Якщо Трамп піклується стільки про почуття, чому він не бачить, який страх викликає і стресу завдає? Тому, що це вимгає від нього сприйняти критику, а його его не зможе впоратися з цим. 60 Minutes він сказав, що його «найсильніший актив – це темперамент», і він не може шкодувати про все, що зробив.
- Він відчуває біль своїх союзників, а не біль людей, що відрізняються від нього. Трамп не бачить необхідності заспокоїти етнічні або релігійні меншини, яких атакував під час кампанії. Але своїх друзів він кидається захищати, коли відчуває загрозу. В одному з театрів «перепало» його віце-президенту Майку Пенсу, після чого Трамп вибухнув гнівними повідомленнями в Twitter.
- Їм легко маніпулювати. Він слабкий, самозакоханий, бажає утвердитися за рахунок поста президента. Це не кінець світу, тому що Трампа можна змусити робити правильний вибір, якщо «погладити по голові».
