5 грудня у світі відзначають день волонтера
Politeka поцікавилася, чи не втомилися українці допомагати армії і чого потребують солдати зараз у волонтера Володимира Голоднюка.
Із початком воєнних дій на Донбасі він створив «Штаб національного спротиву у Збаразькому районі» на Тернопільщині. Зараз опікується понад 500 військовослужбовцями в зоні АТО.
«Від людей допомога армії вже не та, що була раніше. Дехто каже, що втомилася нація, що зубожіла. Ми збайдужіли. Спокійно почали сприймати новини про те, що в АТО загинуло стільки-то людей. Люди звикають до жертв. А це трагедія, бо гинуть наші захисники, чиїсь чоловіки, діти і батьки», – говорить Володимир.
За його словами, у 2014 році народ ніс і віддавав на армію останнє.
«Коли побачив, що нема результатів на передовій, маємо поразку за поразкою, народ зневірився. Ми мали військовий податок, люди купували військові сертифікати. Але не побачили, куди ці гроші пішли і що за них було куплено. Це шалені гроші. Збільшився у рази бюджет військовий. Ніби форму почали шити. Потім чуємо, що форма низької якості. Купили рюкзаки, якість теж нікудишні. Надурили, придбали за завищеними цінами. Вони не відповідають за якістю навіть старим європейським аналогам 20-річної давності. Хваляться, що пошили новітні берці. А від солдатів чуємо: «Це не берці, а валянки. У них бігати неможливо», – каже волонтер.
Каже, бійцям на сході зараз катастрофічно бракує оптичних приладів, лазерних далекомірів для мінометників і гранатометників, немає тепловізорів.
«Часто бракує питної води. А ще турбує низька якість одягу. Не розумію, хто ці стандарти розробляв. Видається один комплект на півроку. А людині треба елементарно її попрати. У що солдат повинен перевдягтися? А якщо розірвав одяг чи намочив берці в бою? Чим замінити? Якщо солдат сидить в окопі, він повинен відчувати надійний тил, який турбується про нього. Цю функцію виконують волонтери», – розповідає Голоднюк.
