Відповідно до закону всі учасники бойових дій на Донбасі мають право безкоштовно отримати земельну ділянку, на практиці ж виявляється, що домогтися цього досить складно

Про те, чому так відбувається, йдеться в матеріалі Politeka.

Стало відомо, як чиновники наживаються на житлі для АТОшників

Так, киянину В’ячеславу, який 13 місяців провів в АТО, заявили, що в місті землі немає. Пропонують брати в селі і лише під сільськогосподарське використання.

«А мені жити ніде. Набридло винаймати квартири і кочувати. Хочу звести будинок. Побратим із Тернополя, з якими разом з АТО повернулися, розповідає, що в них та ж проблема. Майже півтори тисячі учасників АТО перебувають у черзі на отримання землі, яку не надають у зв’язку з відсутністю достатньої кількості вільних площ. Місто знайшло 84 гектари, міська рада збиралася роздати їх учасникам АТО, але надійшла заява від Госгеокадастра. Він планує видавати ці землі лише для ведення сільського господарства», – каже учасник бойових дій.

Подібна ситуація спостерігається також у Харкові, Сумах та інших містах.

Невидачу ділянок часто пояснюють планами побудувати на її території метро або ще щось, але через відсутність генпланів перевірити це неможливо.

«Відмовляють усім, бо це великий земельний бізнес. Це зараз ринок трохи впав через кризу. А всі ми чудово пам’ятаємо 2008 рік і як дорого коштувала тоді земля. Зараз Мінсоцполітики обіцяє монетизацію пільг. Але що це дасть із нашої інфляцією? Усі розуміють, що земля – ​​дуже цінна річ. Зараз ділянку, наприклад, 10 соток у Харкові, може коштувати близько $10 тисяч, а через п’ять років вона може коштувати вже $40-50 тисяч», – робить висновок учасник АТО Олексій Крютченко.

Адвокат, депутат Ківерцівської райради у Волинській області Ігор Мисковець зазначає, що демобілізованому можуть і відмовити в отриманні земельної ділянки. Одна із причин – він уже використав своє право на власність у межах зазначених законодавством норм ще до отримання статусу. Тобто якщо раніше йому вже надавали землю для ведення сільського господарства, другий раз із цього виду використання її вже не нададуть.

«Якщо Земельним кодексом передбачено, що людина для ведення особистого сільського господарства може отримати до 2 гектарів землі, але вона уже приватизувала хоч одну сотку, то вже більше їй ніхто не дасть. Те ж стосується і земель інших видів цільового призначення – для будівництва, садівництва тощо», – зазначає адвокат.