Важливою політичною подією в країні новорічного тижня було підписання президентом України Петром Порошенко закону про Вищу раду правосуддя – чого очікувати від судової реформи

Судова реформа має комплексний і багатоетапний план реалізації, вона розбита майже на три роки і складається з 27 етапів, йдеться в матеріалі Знай.

Коли суд Англії розгляне позов щодо кредиту Януковича

Відправною точкою реформи стало 30 вересня 2016, коли вступили в силу зміни до Конституції щодо правосуддя і закону “Про судоустрій і статус суддів”. Протягом цього року Верховна Рада повинна прийняти такі закони: “Про антикорупційне суді”, “Про доступ до юридичної професії” і “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Також необхідно прийняти зміни до процесуальних кодексів і закону “Про прокуратуру”.

Першими паростками реформування судової гілки влади стала переатестація суддів і електронне декларування їх майна та членів їх сімей – сотні суддів восени 2016 вирішили відмовитися від роботи і почали масово звільнятися, оформляючи пенсію і соціальні виплати.
Згідно з концепцією реформи, система судоустрою буде складатися з трьох ланок: місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Реформа знищує ланка Вищого адміністративного суду, Вищого господарського та Вищого спеціалізованого суду.

За словами голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова, важливим фактором справжнього перезавантаження судової влади є той факт, що серед 653 кандидатів, які боротимуться за посади в ЗСУ, третина ніколи не була суддями. На першому етапі наберуть лише 120 людей, які пройдуть переатестацію. “Якщо наберуть 120 суддів на першому конкурсі, то на якісний склад навряд чи варто розраховувати. На жаль, не дуже багато гідних кандидатів з тих 653 чоловік. Але це тільки перші враження. Вже досить скоро будуть оприлюднені перші висновки Ради”, – пише експерт Михайло Жернаков.

Вища рада правосуддя (ВСП) буде відігравати головну роль у судовій системі і фактично отримує статус єдиного арбітра цієї системи. Рада призначатиме, і звільняти суддів. До складу ВСП увійде 21 чоловік. Десять – вибирає з’їзд суддів України з числа суддів або суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, а двох – обирає Верховна Рада України. По 2 члена вибирають – з’їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів, З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, а голова Верховного суду буде входити до складу ВРП за посадою.

У громадськості є певні побоювання, що з ростом і відділенням ВРЮ, а потім і ВСП від впливу політиків, що, власне, прописано в законі, члени цього органу перетворять суддівське співтовариство в окрему касту і тільки зацементує корупцію.

На думку професора КНУ Сергія Головатого, такі побоювання перебільшені. Він каже, що парламент і президент після проведення реформи матимуть церемоніальну функцію за твердженням суддів на посадах. Це дасть можливість забезпечити їм найбільшу легітимність і незалежність від різноманітної політичної турбулентності в майбутньому.

Заступник спікера Оксана Сироїд з фракції “Самопоміч”, визнає, що після завершення реформи президент дійсно втратить право створювати, реорганізовувати і ліквідовувати суди. Тобто формальний вплив президента на суди буде мінімізовано, а роль останньої скрипки в цьому питанні залишиться за Верховною Радою.