Після розпаду «Опозиційного блоку» принципово новим явищем в українській політиці, де всі вже звикли лише до активного протистояння «постмайданівських» політичних сил, стане безкомпромісна електоральная боротьба «пострегіоналів»

Так вважає політолог Петро Олещук.

Міркуючи про сильні та слабкі сторони політичних проектів, що претендують на спадщину колишньої «Партії регіонів», Олещук допускає вірогідність відродження проекту «Партія розвитку України», який буде контролюватися Фірташем та Льовочкіним.

«Ця група володіє найпотужнішими медійними та фінансовими ресурсами, однак не ясно, до якої ніші буде прагнути, тому для виборців, скоріш за все, буде просто черговим проектом регіоналів. Контроль за іншою половиною «Оппоблоку» збереже Рінат Ахметов, маючий помітні електоральні ресурси на власних підприємствах і реалізуючий на Донбасі гуманітарні проекти», — переконаний Олещук.

Найбільш вірогідний претендент на лідерство серед Опоблоку, вважає політолог, – Вадим Новінський, який має значний вплив на УПЦ МП, тому прихожани теж є його потенційними прихильниками.

«Водночас депутати від «Оппоблоку», демонструючи показну опозиційність, уникають відвертого протистояння з владою.

«Тут варто загадати відмову «Опозиційного блоку» від участі у «тарифному майдані» в листопаді 2016 року. Чому? Тому що саме бізнес-імперія Ахметова — «Київенерго» та інші комунальні монополісти — є головним бенефіціаром від підвищення тарифів. Тому й рейтинг «Опозиційного блоку» не демонструє тенденції до зростання», — нагадав Олещук.

Продовжує список ймовірних спадкоємців «ПР», за версією Олещука, партія «За життя», яка відкололася від «Опозиційного блоку», має медійний ресурс (інформаційний канал NewsOne та кілька дрібних телеканалів) і висуває досить популярні ідеї припинення війни на Сході та «миру за будь-яку ціну.

«Однак не зовсім ясно, чи вистачить можливостей у даної політичної сили аби підтвердити декларації якимись діями, адже її лідери не можуть брати участь у переговорах в Мінську. Просто тому, що ніхто не стане з ними розмовляти. На відміну, наприклад, від Віктора Медведчука, який бере активну участь у переговорному процесі. Лідер «Українського вибору» теж виступає з заявами щодо перспектив мирного врегулювання на Донбасі, але має відповідні політичні ресурси. Мова про особисті контакти з керівництвом Росії,», — констатує Олещук і додає, що саме особисті контакти роблять заяви Медведчука вагомими.

На думку політолога, в очах колишнього електорату «Партії регіонів» Медведчук може мати ряд переваг: по-перше, тому що не асоціюється з регіоналами та Януковичем, оскільки не обіймав державних посад та декларував опозиційність, по-друге, демонструє стабільність у поглядах та політичній програмі, яка є незмінною вже понад десятиліття.

«Це дуже непогана стартова позиція для ведення власної політичної гри», — підсумовує Олещук.