Микола Полторак мав залізну броню перед армією – 4 дітей, але пішов на фронт і став героєм
Історію українського бійця розповіли в прес-службі Міноборони, передає Politeka.
Фінал бойовика: чому було необхідно прибрати «Гіві»За словами одесита, вперше він спробував піти на фронт, коли російські війська окупували Крим. Але Полторак раніше не служив у армії, тому його не обрали. «Тільки коли в Одесі почали набирати батальйон територіальної оборони, пішов знову до військкомату, – розповів боєць. – Тоді мене взяли в 18 батальйон тероборони. Кілька тижнів посиленої підготовки – і вже у вересні відправили в зону АТО».
Товариші по службі відзначають, що по Миколі не було видно, що раніше в армії він не служив. «Він у багато разів перевершував тих, у кого за плечима армія. Хтось хизувався тим, що служив у ВДВ, а Микола їм усім носа втер», – розповів Олександр Омельчук.
На війні Микола став снайпером-розвідником. Буквально вже на третій день йому довелося пройти бойове хрещення. «У нас готувалася масштабна операція, і ми з хлопцями обстріляли “зеленку”, а потім пішли зачищати всі посадки від “секретів”, щоб переглянути мінні поля. І вже недалеко від сепаратистської позицій знайшли воронку, зброю, кров і один берць», – розповів подробиці Полторак.
Фото: Міноборони
Українські військові кинулися вперед, щоб наздогнати пораненого терориста, там Полторак підірвався на міні. Медикам вдалося врятувати йому життя, але не ногу.
«Він подзвонив і сказав заспокоїти дітей, бо тато скоро буде із залізною ногою, як робот. Він нас усіх втішав, заспокоював, був сповнений позитиву», – поділилася його дружина Лілія.
Про своє рішення піти добровольцем на війну Микола не шкодує. «Я знаю, за що ногу втратив. Це найменше, що можна віддати. Хлопці значно більше віддають – свої життя. Їхні діти ще більше – батьків втрачають», – каже воїн.
