Численні сховища отрутохімікатів, склади боєприпасів, різного роду хімічні підприємства – все це в якійсь мірі є загрозою навіть у мирний час
Але в ситуації безперервних обстрілів на Донбасі такі об’єкти можуть стати причиною ще і найстрашніших техногенних і екологічних катастроф, вважає Віктор Медведчук.
«Заява спеціального доповідача ООН з питання про небезпечні речовини Баскута Тунджака про те, що продовження конфлікту на Донбасі загрожує ризиком масштабної екологічної катастрофи, отримало широкий резонанс. Воно й не дивно, ще свіжі в пам’яті події 24 лютого цього року, коли обстріл складу, де зберігалися значні запаси хлору, лише дивом не призвів до фатальних наслідків. Але ж це не єдиний такий потенційно небезпечний об’єкт», – зазначив лідер «Українського вибору – Права народу» в своєму блозі.
На його думку, запропоновані спеціальним доповідачем ООН заходи: демілітаризація зон, прилеглих до аварійно небезпечних об’єктів, і забезпечення персоналу служб водопостачання спеціальним обладнанням на випадок пошкодження складів з хлором – є цілком розумними.
«А ось затягування з врегулюванням збройного конфлікту (за ним стоять сили, що збагачуться за рахунок триваючих бойових дій) в такій ситуації не просто нерозумно – злочинно», – підкреслив Медведчук.
Політик нагадав: будь-який збройний конфлікт сам по собі вже трагедія. Але в Україні, в якій дуже багато об’єктів, пошкодження або руйнування яких надзвичайно небезпечно з точки зору можливих наслідків, збройне протистояння може стати причиною ще і найстрашніших техногенних і екологічних катастроф.
«Численні сховища отрутохімікатів, склади боєприпасів, різного роду хімічні підприємства – все це в якійсь мірі є загрозою навіть у мирний час. Досить згадати викид аміаку в Горлівці в серпні 2013 року. А також Бхопальскую катастрофу 1984 на підприємстві Union Carbide в Індії, що забрала близько 18 тис. життів (результат отруйної впливу хімікатів); вибух в 2001 році в Тулузі на хімкомбінаті AZF нітрату амонію, в результаті чого були пошкоджені тисячі будівель, а загальний фінансовий збиток склав близько 3 млрд євро; руйнування в 2010 році неподалік від Будапешта греблі резервуара алюмінієвого заводу Aikai Timfoldgyar Zrt з містять отруйний червоний шлам відходами, які затопили міста Дечевар і Колонтар. У ситуації ж збройного конфлікту такого роду ризики – загибелі людей, отруєння води, руйнування осель – зростають багаторазово», – попереджає політик.