Напередодні так званого «референдуму» Росія обіцяла кримчанам економічне процвітання і соціальні пільги, однак реальність виявилася зовсім іншою

Politeka підготувала п’ять головних розчарувань кримчан.

Окупація Криму: Аксьонов розповів про роль Путіна – відео

Нагадаємо, 16 лютого 2014 року в Криму відбулася подія, яка розділила життя кримчан на «до» і «після». Під дулами автоматів російських військових на півострові відбувся так на званий «референдум» про майбутній статус і державну приналежність Криму. Путінська пропаганда використовувала всю свою міць, щоб переконати жителів півострова, що їхнє майбутнє в складі РФ буде набагато більш ситим і комфортним. Однак реальність виявилася зовсім іншою.

Економічне процвітання півострова

Через три роки після анексії півострів виглядає бідним родичем навіть на тлі найбільш депресивних російських регіонів. За рівнем дотаційності бюджети Криму і Севастополя змагаються лише з республіками Північного Кавказу. У 2017 році, за оцінками кримського «Мінфіну», власні доходи складуть лише третину від розміру кошторису. При цьому середня зарплата в Криму на третину нижча, ніж в середньому по Росії, а ціни значно вищі за сусідній Краснодарський край.

Російський економіст назвав умови для повернення Криму

Незважаючи на обіцянки Москви, до Криму так і не ринули великі інвестиції. Західні компанії і навіть великі російські банки обходять півострів десятою дорогою через санкції. Більш дрібних інвесторів відлякують поганий логістичний зв’язок Криму з РФ, малий обсяг кримського ринку, який пов’язаний з бідністю населення, а також позамежна корупція.

Безкоштовна медицина

Формально медичне забезпечення в Криму дійсно безкоштовне, проте на практиці, лікуватися не за гроші на півострові – це занадто дороге для здоров’я задоволення. Наприклад, за деякими формально безкоштовними медичними послугами люди змушені простоювати в черзі до року. Безкоштовні ліки лікарні в основному пропонують низькоякісні. Але навіть їх в наявності часто не буває. В результаті кримчанам часто доводиться вдаватися до послуг дорогих комерційних медичних центрів, а необхідні для лікування препарати купувати за власні кошти.

Рішення проблем водо- та електропостачання

Після того, як Україна перекрила надходження до Криму дніпровської води по Північнокримській каналу, а потім і електропостачання півострова, Москва встигла наобіцяти кримчанам багато. Однак проблеми залишаються невирішеними.

Так, навіть сам російський «глава» Криму Сергій Аксьонов визнав, що анексований півострів досі страждає від нестачі електроенергії. У питанні водопостачання справи йдуть значно гірше. Обіцянки Москви про перекидання води з Краснодарського краю і будівництва опріснювальних споруд виявилися лише нездійсненними фантазіями. Реалізація таких проектів виявилося занадто дорогим задоволенням.

Тим часом власної води в Криму вистачає лише на побутові потреби населення. Сільське господарство і промисловість задихаються від нестачі вологи. Особливо гостра ситуація в північних районах півострова. Навіть російські експерти визнають, що в перспективі мова може йти навіть про повне спустошення даного регіону і відселення місцевих жителів.

Міжнародне визнання російського статусу Криму

Незважаючи на всі зусилля Кремля, визнати Крим російським відмовилися навіть найближчі союзники Росії – Білорусь і Казахстан. Не приносять великих плодів зусилля Кремля на західному напрямку. Заявляють про готовність визнати Крим російської лише найбільш одіозні персонажі в європейській політиці, які мають мало шансів на виборах.

Кому загрожує потужна військова база Кремля в Криму

Тим часом кримчани змушені пожинати плоди проживання в сірій зоні. Крім вищезазначених економічних проблем, у них виникають складнощі при оформленні віз до країн розвиненого світу за російськими закордонними паспортами. Зупинені сотні спільних з іншими країнами культурних, наукових і освітніх проектів, що фактично відрізало Крим від усіх світових глобальних трендів.

Керченський міст

У заявах російської влади її місцевих ставлеників часто можна почути, що біди Криму закінчаться з будівництвом Керченського моста. Однак через три роки після анексії міст все ще не побудований. Поромна переправа просто задихається від навантаження. В результаті поганої логістики Крим за рівнем цін може змагатися тільки з Москвою і Санкт-Петербургом.