Оприлюднений урядом текст меморандуму з МВФ перекреслює всі заяви чиновників про те, що співпраця з фондом є «стратегічним партнерством»

Такий висновок зробив Віктор Медведчук, аналізуючи підписаний документ.

Політик звернув увагу на той факт, що представники влади традиційно оприлюднять умови надання чергового траншу МВФ вже після його отримання, і прокоментував особливо резонансні пункти угоди.

«Перше і головне: міжнародні лихварі вимагають перетворити українські землі в товар. Що примітно, народу при цьому відведена роль пасивного спостерігача (євроінтегратори намір запустити «кампанію з інформування громадськості, щоб роз’яснити переваги цієї реформи»). Вже до кінця травня очікується прийняття Верховною Радою відповідного закону, що дозволить «діючому мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017», – зазначив політик.

Приватизація великих і середніх держпідприємств повинна бути проведена прискореними темпами, підкреслив політик.

«Пенсійна реформа. У меморандумі йдеться, що парламент прийме її … вже до кінця квітня. … Стартує ця «реформа» теж з наступного року. Про її механізми нічого не відомо, в меморандумі йдеться тільки про те, що нові пенсійні виплати будуть «заохочувати громадян до продовження трудової діяльності і більш пізнього виходу на пенсію». Сумнівів не залишається – вік виходу на пенсію будуть міняти, а мізерні виплати для бажаючих раніше піти на заслужений відпочинок змусять українців працювати до останнього», – впевнений лідер «Українського вибору».

Що стосується скорочень у державному секторі, то до кінця 2019 року в цілому 15% штатних співробітників потраплять під скорочення – це збільшить зростання безробіття по всій Україні.

«Неприємний сюрприз чекає і тих, хто отримує соціальну допомогу: влада ретельно перевірить доходи таких домогосподарств і позбавлять виплат всіх, хто не відповідає заявленим критеріям. Субсидії будуть монетизовані, але отримають їх, по всій видимості, вже мало хто», – вважає Медведчук.

На думку політика, ціна «стратегічного партнерства» з МВФ непомірно висока, причому весь вантаж цього «партнерства» в кінцевому підсумку ляже на плечі наших дітей і онуків, яким десятиліттями доведеться розплачуватися за кредитні афери єврореформаторів.