Ставлення до МВФ сьогодні стало справжнім критерієм, за яким можна визначити приналежність політика до влади або опозиції. Або до фальшивої опозиції, яка обслуговує інтереси справжніх господарів України
Так вважає юрист Андрій Іщенко.
Сьогодні ми, на думку експерта, спостерігаємо спектакль політичних агентів МВФ, де одні грають роль влади, а інші – політичної опозиції, зображуючи запеклу боротьбу між собою.
«Українська влада – це виконавці рішень Фонду, а опозиція – це політики, які виступають проти моделі зовнішнього управління і реалізації бізнес-плану МВФ, у рамках якого Україні відводять роль кормової бази для його акціонерів. Наприклад, Віктор Медведчук прямим текстом заявляє, що корінь наших економічних бід – це зовнішнє управління і диктат МВФ, а т.зв. «співпраця з МВФ», по суті, є звичайною комерційною угодою, «яка вигідна кредиторам, але загрожує економічному і політичному суверенітету України», – пише Іщенко.
На його думку, маріонеткова опозиція, на відміну від справжньої, боїться говорити такі речі, зачепити справжніх господарів і сказати, що за всі економічні катаклізми відповідальний саме МВФ.
«Порівняйте з реакцією того ж Ляшка, який намагається звалити всі біди на Гонтареву, пропонуючи посадити її до в’язниці. Глава Радикальної партії прекрасно знає, що Гонтарева – просто пішак, а тому очікувати змін у політиці Національного банку з її відходом не варто. Будь-який новий глава НБУ й надалі виконуватиме всі інструкції Міжнародного валютного фонду, який виділяє кожен наступний транш в обмін на виконання декількох пунктів свого бізнес-плану. У соцмережах і ЗМІ така радість із приводу відставки Гонтаревої з НБУ, як у дитини на Новий рік. Власне кажучи, а чому зраділи?» – дивується Іщенко.
