9 Травня учасники і прихильники Громадського руху «Український вибір — Право народу», а також партнерські громадські організації та ветерани Великої Вітчизняної війни урочисто поклали квіти до Вічного вогню та пам’ятної стели над Могилою Невідомого солдата в парку Вічної Слави в Києві
«Пам’ять про цей день, як і про ту жертву, яку довелося заплатити в ім’я миру і свободи, допомагає зберегти священну зв’язок поколінь», — йдеться у привітанні Віктора Медведчука з нагоди Дня Перемоги. Для ветеранів ці слова, як і саме привітання лідера «Українського вибору — Права народу», наповнені особливим змістом. У той час як провладні політики намагаються провести ревізію історії, переписати героїчні сторінки нашого минулого, Віктор Медведчук — громадський і політичний діяч — говорить про те, наскільки важлива пам’ять, і ці його слова знаходять відгук у серцях мільйонів наших співгромадян.
Численну колону прихильників та учасників Руху очолили Василь Німченко та Юрій Загородній — заступники голови Руху «Український вибір — Право народу».
«Я хочу привітати наших побратимів, привітати весь Український народ, представників Руху з Днем Великої Перемоги і днем закінчення Великої Вітчизняної війни, до якого український народ йшов 4 роки, втративши в цій боротьбі 10 мільйонів синів і дочок нашої країни. Ми повинні це пам’ятати. І ми не повинні допустити, щоб радикал-націоналісти і радикал-шовіністи стерли з пам’яті людей цей важливий для всіх нас день — День Перемоги. Він повинен залишатися у віках. Не можна переписувати історію, як не можна і зраджувати пам’ять. Ніхто не повинен бути забутий і ніщо не повинно бути забуто», — заявив народний депутат України, генерал-полковник юстиції Збройних сил України Василь Німченко.
«Особисто Для мене 9 Травня, день Великої Перемоги — це святий день, святий празник, — у розмові з ветеранами розповів заступник голови Громадського руху «Український вибір — Право народу» Юрій Загородній. — Для мене він великий ще й тому, що мій батько пройшов всю війну — від першого до останнього дня — і закінчив її в Польщі, у Варшаві, як старшина-артилерист. Моє покоління виховувалося на славних традиціях воїнів і героїв Великої Вітчизняної війни. І ті, хто хоче провести ревізію цього великого свята, — це псевдопатріоти, люди, які не люблять свою країну. Тому що для багатьох людей старшого, середнього покоління, які сьогодні живуть в Україні, це свято в душі і серці. І я вважаю, що підтримка киян, оплески якими вони вітали колону «Українського вибору», — найкраще тому підтвердження».
