Про проблеми з новим історико-архітектурним планом Києва, про забудову буферної зони Софії Києвської та Лаври, про знищення пам’ятки містобудування «Замкова гора – Андріївський узвіз» розповів Politekа голова ГО «Відродження Києвоподіл» Олексій Олексійович Хомутенко

 

Сьогодні День міста Києва – йому виповнилося 1535 років і ми з Вами знаходимося на міській перлині – Андріївському узвозі. Позаду Вас йде будівництво – працює техніка та височіють будівельні крани. Розкажіть будь ласка, що тут зараз відбувається.

Так доля розпорядилася, що вона кидає мене в об’єкти які для киян, для України становлять велике національне значення бо являються пам’ятками нації.

Зараз знаходимось на одному з тих визначних місць, які захищені щонайменше трьома чинними законами. Мова йде про те, що у шахрайський спосіб, у часи мера Омельченка була надана земельна ділянка під Замковою горою яка разом з Андріївським узвозом була визначена як національна пам’ятка. Після того як на протязі десяти років власники цієї земельної ділянки мали сумніви вийде чи не вийде, в минулому році почали активно, загнавши важку техніку, зривати  Замкову гору. Почали зі сторони Андріївського узвозу рити величезний котлован глибиною від п’яти до восьми метрів і підпорною стіною більше дванадцяти метрів. І такі фахівці прийшли сміливі – авантюристи. Вони не врахували дуже складний гідрогеологічний фактор який враховували ще в прадавні часи, коли гора почала забудовуватися. І от знайшлися авантюристи, і коли вони почали бити палі то зруйнували дренажну систему. Ось уже на протязі півтора місяців не можуть зупинити сход плавунів працівники СУПРу – отаке лихо вони утворили.

СУПР – це що?

СУПР – це спеціальне управління протизсувних робіт. Всі схили Дніпра тримаються тільки завдяки цій  складної мережі дренажу. І ці води, які течуть від джерел, які вимили у прадавні часи, і вимивають по цей день яруги, що виходять до Дніпра і до Либеді (річка). Верхнє місце Києва де знаходиться водорозділ і відтіля по сей день можна бачити джерела і на Сирці, і тут на Великій Житомірській підвали затоплювалися саме такими джерелами. Побудовані Гончари-Кожум’яки перетнули річку Киянку і отам де стояв будинок Світлицького (його позаминулий рік зруйнували будівельні бандити, злочинці) на заповідній зоні, в ярузі почали будувати дев’яти поверхівки. Септо, верхні дахи цих будинків виходять на рівень Великої Житомирської. Це важко коментувати. Таким чином створюється загроза зсувів і руйнації Верхнього міста, бо всі палі перетинають потоки – плавуни, з тектонікою людство не зможе боротися. Людство повинно вчитися жити поважаючи життя нашої планети. А виходить так, що задля швидкого набутку капіталу нехтують всім тим, що відноситься до такого терміну, і є дуже актуальним для світової спільноти, як екологія. Недарма в  Ріо-де-Жанейро ще в двотисячному році була прийнята концепція сталого розвитку, яка передбачає створення комфортних умов життя. Себто забезпечити щасливе існування і життєдіяльності людства.

А стосовно саме цієї забудови, саме тут, на Андріївському узвозі?

На Андріївському узвозі нажаль не тільки один об’єкт, що зараз забудовують. В протизаконний спосіб побудували споруду, в яку начебто мав переселитися театр на Подолі. Таким же чином планують побудувати два котеджі під підніжжям схилу, на плато, за номером Андріївський узвіз, 34в, а на горі знаходиться музей історії України. Ця частина каскадно спадає до Контрактової площі до Боричого Току – це свідчить про те, що зсувалися не тільки маленькі ділянки, а й цілі платформи. Відривалися саме через те, що гори живуть. Вони пливуть бо підпирають потужні шари води, що знаходиться на глибині навіть до чотирьохсот метрів. І саме з таких глибин бурили свердловини де кияни після Чорнобиля брали і беруть воду. Можете собі уявити, відкачуючи воду, перетинаючи підземні потоки річок, ми спрямовуємо їх в інший напрямки, утворюємо порожнини, повітряні лінзи, які не витримають. Якщо вода не стискається, то повітря стискується. В Києві вже були такі випадки. Якщо брати Пімоненко вулицю, Кудрявську вулицю, річка Кудрявець була і от вона дала себе взнаки, коли відбувся потужний зсув. Також був зсув коли намили на Бабиному Яру дамбу в шістдесяті роки. Тоді загинуло від зсуву більше півтори тисячі громадян. Кожен киянин може в цьому пересвідчитися – там стоїть пам’ятний знак.

Скажіть – які ризики в такому висотному будівництві саме тут на Андріївському узвозі? Те що ми можемо бачити, так це лише цю чотирьохметрову огорожу, це мабуть щоб ніхто не побачив глибину котловану?

Це безумовно. Ви самі бачите що злочини робляться вночі і за великими парканами.

І зауважу ще у вихідні дні – ми бачимо як сьогодні у суботу працює техніка.

Сьогодні у святковий день – день Києва і за цим парканом гуркотить буронабувна техніка в котловані, щоб побудувати платформу. Наприклад: тільки через те, що побудували на Боричевому току котеджі, за останні двадцять років вже три рази ремонтували Андріївський собор. Це як жахливий  нахабний злочин навіть не можна оцінювати. І тільки дивує чому, не дивлячись на наші звернення на землевідведення в історичній заповідній зоні міська рада, адміністрація, прокуратура намагається не дивитися і не бачити. Люди намагаються достукатися, що прийде той час коли ми будемо мати жахливі наслідки. Бо будь яке висотне будівництво як на Верхньому місті, так і на Нижньому місті призведе до катастрофічних наслідків.

Дякую Вам, і на останок маленьке питання: колись цю ділянку собі приглядів пан Ахметов – одіозний олігарх і навіть він не зміг тут побудуватися через спротив громадськості. Зараз він перепродав цю ділянку сирійському підприємцю Аднану Ківану – компанія «Кадор». І зараз тут на Андріївському узвозі йде інтенсивними темпами будівництво. Як на Вашу думку чому таке відбувається?

Відбувається це через те, що багато будівельних корпорацій з Харкова, Івано-Франкіська, Криму, Одеси наприкінці дев’яностих років приїхали в Київ на швидкі гроші як тільки з’явилися технології  монолітно-каркасного будівництва. Тоді зрозуміли, що швидкі гроші можна заробити не тільки за рахунок торгівлі, а саме в сфері будівництва. Спочатку почали обережно створювати євро житла і за ці десять років будівельники скотилися до будівництва смарт хатинок. Це означає, що в оцей будинок на двадцять чотири поверхи всунуть не двісті, а дві тисячі родин. Що таке смарт будівництво? Це людині надається житло як в мурашнику – вісімнадцять квадратних метрів з туалетами і з загальними місцями. Ось Вам і відповідь – кожний будинок буде мати більше навантаження. Якщо подивитися як будують на Троєщині або Позняках, то можна побачити, що там будують не забезпечуючи вимог на випадок надзвичайних ситуацій: пожеж, вибухів, військових дій та інших лих. Це будуть не комфортні житла, це будуть території по зрощенню криміналу