У вітчизняному митному законодавстві є положення, які дають підставу для різного тлумачення, що позначилося на ситуації з дозволом вилучати певні посилки

У світовій практиці існують три основних види так званого вичерпання прав інтелектуальної власності: правовласник втрачає такі права на свої товари після першого продажу – національний, регіональний і міжнародний.

Реакція українців на заборонені бренди: залишилися млинці з лопати

У першому випадку право інтелектуальної власності вичерпується тільки в межах однієї країни, у другому – в межах регіону, наприклад, ЄС, в третьому – без обмежень.

На сьогодні українське законодавство не дає однозначного тлумачення норми про вичерпання прав інтелектуальної власності.

Як уточнює джерело, пов’язаний з фіскальною службою, питання дотримання прав інтелектуальної власності актуальний не в плані подальшого перепродажу товарів, що ввозяться, а саме при перетині митного кордону України.

“Питання про порушення права інтелектуальної власності піднімається на моменті ввезення – коли йде перетин кордону. При подальшій реалізації товару цього питання вже немає”, – сказав він.

Крім того, в законодавстві визначення “контрафактні товари” поширюється не тільки на підроблену продукцію, але також на товари, що надходять за схемою “паралельного імпорту”, тобто ввозяться не офіційним імпортером. Йдеться про фізосіб, які ввозять на територію країни невеликі партії популярних товарів для їх подальшого перепродажу в Україні. Саме на боротьбу з такими схемами спрямовані заходи, про які заявив головний фіскал країни. Однак через недосконалість законодавства постраждали від них прості українці, які замовляли в інтернет-магазинах товари для себе.

За матеріалами «Апостроф».