2 червня 2017 року до Київської міської ради подано Заяву про реєстрацію місцевої ініціативи «про заборону використання на території столиці України міста Києва як палива у промислових масштабах кам’яного вугілля»
Про шкоду, якої завдає здоров’ю людей зола від вугілля та бездіяльність влади у вирішенні цього питання спеціально для Politeka розповів співавтор ініціативи та експерт по проблематиці золо-шлако відвалу на озері Гарячка в Дарниці Павло Приходченко.
Павло Приходченко, місцевий мешканець. Ми разом із ним знаходимось навпроти воріт, які ведуть на золоотвал. Якщо вірити тому, що написано в паспорті Дарницької ТЕЦ та інформації Дарницької адміністрації, там знаходяться сотні тисяч чи мільйони тон кам’яновугільної золи, яка йде пульпопроводом з Дарницької ТЕЦ. Кілька тисяч тон води стікає в Дніпро, а зола залишається тут. Зола та шлак накопичились і продовжують накопичуватись, нарощувати дамбу, яка вже сягає декількох метрів. Все це потроху розносить вітер. Отже зола осідає на нас і потрапляє у наші легені. Ми питаємо в Приходченка, якої шкоди це завдає людям.
– Буває така зола, яка корисна для здоров’я?
– У казках про ельфів мабуть.
– Вона пилує з того золо-шлакоотвалу? Кажуть, що цей пил покритий шаром води і не виходить з території відвалу.
– Він був покритий шаром води десь протягом кількох років. Але коли станція повністю перейшла на вугілля в якості палива, золоотвал було переповнено. Було припинено вологе зберігання, і зола почала зберігатися на поверхні. Тобто вода тепер її не покриває. Все це благополучно летіло і продовжує летіти на нас. Нашими київськими керманичами був зроблений фінт вухами – вони змінили умови зберігання золо-шлаку із вологого на зволожений. Хтось їм підказав, що це, можливо, і корисно для людей, для десятків тисяч людей що живуть поруч.
– Поруч ми бачимо десятки багатоповерхівок. Озеро Гарячка, що використовується у якості золо-шлакоотвалу знаходиться в центрі Дарниці з населенням у 1,4 мільйони чоловік. Якщо б Дарниця була окремим містом, то вона була б восьмим за розміром в Україні.
– Небезпека золо-шлаку полягає не тільки в тому що він викликає силікоз. Згадаємо події 1 червня, день захисту дітей, коли засняті хмари цього золо-шлаку йшли на житлові квартали. Ми все це бачили. Після цього нам надали фото труб, з яких начебто полилась вода і пиління зменшилось. Ми, напевно, маємо бути вдячні Дарницькій ТЕЦ. Але були проведені чотири експертизи, які засвідчили критичне забруднення золо-шлаку важкими металами. По-перше, ми говоримо про перевищення ГДК у десятки разів – міді, цинку, нікелю, свинцю, кадмію. Фону ртуті в 17 разів.
По-друге, ми говоримо про перевищення в воді, яка зливається тисячами кубометрів на добу, миш’яку в 14 разів відносно норм для поверхневих вод, в 7 разів відносно норм для каналізації. Тобто цю воду не можна навіть зливати в каналізацію, настільки вона забруднена миш’яком відповідно до тесту, який провели в кінці 2016 року.
– Я не можу передати словами той запах, який я тут відчуваю – це дуже важкий запах гарі і пилу. Ось ми бачимо припарковані тут прямо за парканом машини – вони вкриті товстим шаром золи та пилу.
– Все було б нічого якби ми з вами ці результати аналізів намалювали, вигадали. Але аналізи були зроблені чотирма атестованими акредитованими лабораторіями. Результати були підтверджені. Практика забруднення абсолютно і повністю була підтверджена по Змієвській ТЕЦ, дослідженнями по Бурштинській ТЕЦ, де раніше працював пан Селіванов.
– Пан Селіванов – це директор чого?
– Це директор Дарницької ТЕЦ, ТОВ «Євро реконструкція».
Навіть за океаном в Америці організація «Лікарі за соціальну відповідальність» сказали, що золо-шлак критично, надзвичайно сильно забруднює навколишнє середовище, ґрунти, води кадмієм, миш’яком, селеном, ванадієм, ртуттю та іншими отрутами. Ризик захворіти на рак в зоні дії пилу росте в рази, ризик захворіти на рак в зоні впливу води, яка потрапляє в водні горизонти, що ми досі не визначили за допомогою місцевих органів влади, зростає в 50 разів.
– Хто несе за це відповідальність?
– Якщо не помиляюсь, то забрудник.
– А хто дозволяє забруднику такою діяльністю займатись?
– Ті, хто закривають на це очі. Відповідно до відомої мені інформації, ТОВ «Євро реконструкція» постійно говорить про відсутність забруднення, про відсутність шкоди, про наявність якогось висновку експертизи.
– Ось ці пил та зола, які ми бачимо на склі цієї запаркованої машини, вони накопичуються у нас на поверхні легень?
– Якбина поверхні, все було б нічого. Пил проникає в легені, ріже легені, ріже альвеоли, знищує альвеоли і через багато років ефективний об’єм легенів зменшується, і людина помирає з симптомами серцевої недостатності. Ніхто не здогадується, чому це сталося, бо в нас ніхто не дивиться, яка справжня причина смерті і хвороби людини.
– 2011 року станція була повністю переведена на вугілля донецького регіону.
– Так, але деякий час там було достатньо місця і золо-шлак був покритий водою. Дуже скоро озеро було переповнено, і зола почала летіти. Тому ми говоримо про 2013-2016 роки.
– Була комісія в Київській адміністрації стосовно золо-шлакоотвалу ТЕЦ-4. Який результат діяльності цієї комісії? Вони поставили фільтри, мабуть вони вирішили питання золо-шлакоотвалу?
– Я не брав жодної участі в діяльності цієї комісії. Але є робоча група, куди мене люб’язно запросили наші місцеві депутати в якості місцевого жителя і експерта в цих питаннях, що вже рік займається цим питанням фахово. Було запропоновано поливати золоотвал і було запропоновано очікувати 5 років до встановлення фільтрів і сухого золовловлення. Причому очищення від газів і найбільш небезпечного сірчаного ангідриду, який утворюється при згоранні вугілля, навіть не передбачається. Ніхто той SO2, ніхто той ангідрид з Дарницької ТЕЦ ловити не збирається. Оті смоги, які ми мали взимку, і які, на переконання вчених, трапляються, зокрема, і з вини вугільних ТЕЦ, будуть продовжуватись.
