Суд конфіскував близько $1,5 млрд на рахунках низки фірм, що мають стосунок до позбавленого звання президента Віктора Януковича
У Єдиному реєстрі судових рішень (ЄРСР) можна знайти ухвалу Апеляційного суду Донецької області за позовом шести кіпрських компаній та швейцарської, які оскаржують цей вирок Краматорського райсуду від 28 березня. Сім іноземних компаній — власники частини конфіскованих рахунків. У повторному розгляді справи було відмовлено.
Прокуратура відреагувала на скандальне рішення ЯнуковичаЗначно більше відомо з неофіційних, але так само відкритих джерел. ЗМІ опублікували кілька сторінок із вироку Краматорського суду, в якому зазначено не тільки ім’я обвинувачуваного Аркадія Кашкіна, а й адресу проживання і назви кількох компаній, чиї кошти конфіскували. Виявилося, що Кашкін був фіктивним директором підприємства ТОВ «Газукраїна-2020» з орбіти Сергія Курченка, за що його вже засудили ще у 2015 році (також на підставі угоди з прокуратурою). Тоді Кашкін визнав, що продав свої паспортні дані за $500, після чого його й записали директором фірми. За цей злочин йому присудили 51 тис. грн штрафу.
Компанії, назви яких стали відомі разом з іменем Кашкіна, за даними ЄРСР, фігурували в інших кримінальних провадженнях. Частину з них уперше згадують ще 2014 року в матеріалах справи про можливе відмивання екс-головою Нацбанку Сергієм Арбузовим грошей через створене при НБУ «Банківське телебачення» (БТБ). Станом на кінець травня 2017-го цю справу так і не завершили. Згодом ці самі компанії «спливають» у справі про мільярдні махінації з ОВДП (облігаціями внутрішньої державної позики) нібито також за участю високопосадовців режиму Януковича. Водночас дотепер немає жодної інформації про вироки й у цій справі.
Офіційно військова прокуратура заборонила публікувати рішення суду з метою безпеки.
4 липня прецедент зі справою Кашкіна розглянули на засіданні Комітету Верховної Ради з питань протидії корупції. Комітет скликали після звернення Transparency International Україна. Представники військової прокуратури, які могли б надати принаймні частину відповідей, проігнорували захід. За словами представника TI Україна Андрія Слюсаря, виникають сумніви щодо наявності так званого предикатного злочину в резонансній справі. Інакше кажучи, звинуватити особу в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, можна тільки на підставі попереднього доведення в суді «злочинного шляху» отримання цих грошей. «За законом, суд повинен не визнавати угоду зі слідством, якщо відсутні об’єктивні підстави злочину. Однак у тому й річ, що рішення суду не опублікували, а тому аргументи, якими користувалися судді, досі невідомі», — каже Слюсар.
Присутній на засіданні комітету нардеп Сергій Лещенко повідомив, що надати рішення суду офіційно відмовилися навіть після депутатського запиту. Однак йому нібито все-таки вдалося отримати рішення: «Скажу відверто, я бачив це рішення. Там є дві частини. Перша про Кашкіна і ТОВ «Газукраїна-2020», а потім опис відмивання грошей злочинною організацією Януковича.
Але жодного зв’язку між першим і другим немає». Водночас джерел інформації Лещенко не розголошує. У ЄРДР є інші рішення судів, які загалом відповідають указаній Лещенком схемі. З березня по кінець травня цього року Комінтернівський суд Харкова виніс щонайменше п’ять вироків у справах, що стосуються «колег» Кашкіна — інших фіктивних директорів підприємств з орбіти Курченка. На відміну від рішення Краматорського суду там немає спецконфіскації, але йдеться також про угоди зі слідством і міститься детальний опис того, як саме було організовано злочинну групу Януковича — Курченка. Без посилань на вироки судів, які це підтверджували б. Також там є перелік із понад 400 підприємств, через які нібито відмивали кошти. Із них щонайменше 140 — це кіпрські, швейцарські, панамські та інші офшори включно з уже відомими з рішення про «спецконфіскацію».
Звісно, не кожне з цих 140 підприємств зберігало гроші на рахунках в українських банках. Однак значна частина з них все-таки мала такі рахунки, а отже, втратила гроші після рішення Краматорського суду. Також у переліку сім компаній, які намагалися оскаржити це рішення в апеляції: Wonderbliss LTD, Erosaria LTD, Aldoza Investments Limited, Opalcore LTD, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group LTD, Foxtron Networks Limited. За словами адвоката трьох з них Дмитра Щербини, після відмови розглядати справу Апеляційним судом Донецької області вона перебуває на розгляді в касаційній інстанції — Вищому спеціалізованому суді. Він додає, що ані його самого, ані його клієнтів із рішенням Краматорського суду також досі не ознайомили. На запитання, чи звертатимуться його клієнти до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), відповідає ствердно: «Якщо в касації нам відмовлять, то після того, звісно, буде звернення до Європейського суду. У цьому можете навіть не сумніватися».
За словами Слюсаря з TI Україна, ЄСПЛ може поставити остаточну крапку в намаганнях повернути гроші Януковича законно. Він зазначає, якщо зараз у слідства є підстави сумніватися в законності походження коштів, то складно припустити, як це довести з вироком Євросуду на користь офшорних компаній. У такому разі рішення ЄСПЛ стане формою легалізації цих грошей.
За матеріалами «Тиждень».